"Нащо жити? — стогне ліс.—
Стільки смутку, стільки сліз!
Щоб діждатись щастя мить,
Стільки мучитись і жить!"
"Сонце, сонце! Світ! Весна! —
Жайворонок почина.—
Дай на тебе надивлюсь,
Дай розкошами уп'юсь".
Грає море: "Гей, берись!
Вгледиш степ і світ колись.
Гострі скелі розбивай
І з піснями умирай".
Шепчуть трави: "В час весни
Ви казков...