Мої пісні привикли вихваляти
за щире співчуття до бідняків.
Авжеж, неважко про ярмо співати
тому, хто сам в ярмі свій вік прожив.
Я знаю бій, що виник не сьогодні
й не завтра скінчиться, одвічний бій —
світанки над колискою голодні
і вечори у тиші неживій.
То бій за шмат насущного, змагання,
в якому виграю?ть лупіж, підлота, мста,
і гинуть на майбу...