Переклад С. Гординського
1
У році чотирнадцять сот
П'ятдесят шостім, муж учений,
Я, Франсуа Війон, достот
Здорові мавши глузд і члени,
Рішив, щоб всяк творець смиренний
Брав до уваги й інших суд.
Слова ці висловив знаменні
Веґет. Без цього — марний труд.
2
Отож тоді, в несамовиті
Морозні доріздвяні дні,
Коли вовків годує вітер,