Лиш на рідній землі ти напишеш ту книгу, де кожен
відшукає імено своє, а навпроти — і суд над іменом.
Лиш на рідній землі вищим світлом наповняться очі твої, —
ти неси їх, як воїн останній — останнє знамено.
Земле, книго моя, проминуло усе — безпечальність, високії думи,
де ж я був, скільки часу я стлумив?
Земле, я повернувся, чи стерпиш?
Найколючішим терном вколи моє сер...