***
Клен ти мій безлистий, клен обледенілий,
Що стоїш зігнувшись в заметілі білій?
Може, щось побачив досі невідоме?
Й ніби погуляти вийшов ти із дому.
І, мов сторож п'яний, став біля дороги,
У снігу втопився, приморозив ногу.
Ах, щокрок і в мене також спотикання,
Не дійду додому з дружнього гуляння.
Там сосну побачив, там вербу примітив
І співав їм пісню під пургу ...