Я люблю тебе в щасті і в горі,
Серед весен і посеред зим.
І нехай язики злі говорять
Небилиці між блудом лихим,
Я не зможу тебе розлюбити
Ні в розвагах, ні в тихім жалю.
Під одною зорею нам жити,
Де я квітами долю стелю,
Де гойдають розбурхані хвилі
Між рожевих життя узбереж
Наші мрії наївні і милі,
Що не мають кінця ані меж.