В ранковому саду заголубіли тіні,
І краплею роси заснула в квітці мить.
Біжить стежина в сад у зарості малини,
Яка дозріла вже і запахом п’янить.
Стоїть на місці час. Нічого не минає.
На промінь золотий схилилась висота.
Співають горобці на гребені сараю.
І мати молода подвір’я підміта.
Котяра голубів чатує сонним оком.
Кров місяця іскрить у стеблах поли...