Братове, що лишилися живі,
Суворим словом не картайте нас.
Коли до нас не будете черстві,
То й вам Господь простить у слушний час.
Ось висим — п'ять чи шість нас,— і погас
Вогонь життя в тілах, таких бридких,-
Гниє і опадає м'ясо з них,
На порох перетліють скоро й кості.
Не кпіть із наших напастей лихих,-
За нас благайте Бога в високості.