Елегія на 1788 рік
Що мруть вельможі — мало шкоди;
Хай мруть — такий закон природи!
Сьогодні гірше лихо в нас:
Рік, цілий рік назавжди згас!
О року! Скільки наробив ти
У цілім світі горя й кривди!
О, скільки втіх забрав ти в нас!
В який куток загнав ти нас!
Король іспанський вмер; мій любий
Старенький Бовті здох, беззубий;
У Пітта з Фоксом знов гри...