На незвичайному, на дужому крилі —
Співець двообразний* — яв небеса полину;
І, звившись понад заздрістю землі,
Оселі людські і людей покину.
Батьків убогих син, нащаддя їх дрібне,
Я твій улюбленець — ти свідчиш, Меценате! —
І смерті вже не поглинуть мене,
І хвилі Стіксовій не обіймати!
Вже тіло у рубці взялося на ногах,
Вже наростає пух на па...