прощай, свободная стихия".
Пушкін.
З налитого асфальтом бруку
прийшов я в муці та в журбі
сказати тільки на розлуку
,,прощай" останнєє тобі.
І не тому, що я до гуду
уже чутливіший твого,
але тому, що не забуду
ніде, ніде уже його.
Бо гнувся ти в яри тьмо-тьмущі,
і роззявляв ти довгий рев,
аби я йшов в найглибші ...