Тебе підводить пам'ять, а чи слух
За зоною досяжності? Відбиток
Якогось сну — померхлий і зужитий –
Горбата тінь і чорний капелюх.
Котрі ні стерти, ані зупинити….
Все наяву – цей привид у вікні,
І як тоді —— достоту незнайомий,
Якого не впускаєш ти до дому —
Проекції осмислення сумні,
Вібрації і крижані судоми.
А тінь розводить пальці холодів,