* * *
Давній Київ ніби вимер,
Дивний мій приїзд.
Над рікою Володимир
Чорний хрест підніс.
Серед саду темнокорі
Липи й осокір,
І до Бога світять горі
Діаманти зір.
Шлях високий, шлях офіри
Тут закінчу я,—
Де лиш ти, мені до міри,
І любов моя.
Літо 1914