Їх гурток: стали під дверми класу, розмовляють бадьорим півголосом.
— Вам чого, діти?
Ми, пані, хочемо до школи,— говорить одно, найбільше певне себе, та дряпає в заклопотанні замурзане лице.
Повздержливо, низьким голосом, який проглочує сентимент, говорю:
— Ходімте, запишу вас.
Поставали кругом стола, зорять за бистрими рухами пера. А коли котре почує на собі мій погляд, спалахне слабкою тін...