Скажіть, в яких світах вона,
Римлянка Флора незрівнянна,
Архіпіада чарівна,
Таїс, її сестрою звана,
Де Ехо, гомінка, неждана
Луна ставків і рік гучних?
Де вся та врода несказанна?
А де ж тепер торішній сніг?
Де велемудра та жона,
Та Абелярова кохана,-
Він випив чашу мук до дна,
Життя його — кривава рана,
Або красуня невблага...