Зима й Весна або Снігова Краля

Сторінка 2 з 2

Дніпрова Чайка

Час уже тікати:

Ось іде Стрітення,

З Касяном Явдоха.

Зима

Я твого Стрітення

Не боюсь і трохи:

З ним я тільки стрінусь,

Гляну лиш сердито,

Геть забуде й гадку

Про нікчемне літо.

Касяна й Явдохи теж я не боюся:

Я од їх снігами добре завалюся.

Сич

Пу-гу! Пу-гу! Ось тобі наруга:

Сорока скрекоче, гніздо вити хоче.

Сорок святі йдуть, палички несуть,

Сороці дають, ще й плужок ведуть.

Зима

(сполохана)

Ой Морозе, що це буде?

Насміються всі з нас люде!

Ой Морозе, розвернися,

Ти їм добре покажися:

Землю скуй, щоб плуг зломився,

Щоб святим тим сніг набився

В постоли, зморозив ноги,

Щоб тікали без дороги…

А сороку-цокотуху,

Заморозь її, брехуху.

Та й сича із нею враз,

Щоб даремно не сміявсь.

Мороз

А сказав я не брататись

З вітром тим поганим:

При лихій годині зрадить,

Ошука, обмане!

До вікна, маха сосною, сич пада; усе замерзає. Зима й челядь радіють.

Хор

Ой чарочки, чарушечки,

Потанцюйте дрібушечки.

А ми усі заспіваймо,

І Масницю звеличаймо,

І Зимоньку білолицю,

Нашу гарную царицю;

Гей-гу! гей-гу!

Гей-гу! гу-гу!

За коном чути великопісний дзвін і хор. Усі перелякані.

На хрін! На хрін! На хрін!

Та на редьку! Та на редьку!

Хрін, хрін, хрін! Легомини кинь!

Та на редьку гірку, на картоплю пухку.

Хрін! хрін! хрін! На капусту солону

Проміняй усі сластьони! Хрін! хрін! хрін!

Зима

(лякано)

Челядонько, голубоньки, помоги давайте,

Ой чую я, що смерть моя, ой не допускайте.

Метелиця

Окрутнуся, обернуся,

Затанцюю шляхом,

Налякаю воріженьків

Превеликим страхом.

Дід-сніговик

Не дуже ти, молодице,

На сніжок мій квапся,

Бо за вами, гульвісами,

І мішок порвався.

Ожеледь

Я з шляхів зроблю усіх

Сковзанки блискучі,

Обліплю я крила тим

Вістовцям брехучим!

Мороз

Не турбуйся, Зимо-пані,

Москаля піймаю,

А з ним вкупі ще багато

Я робить здолаю.

Хор

(за коном)

Турли, турлиі

Летять журавлі!

Ках, ках, ках.

Качечки в рядах;

А за ними вряд

Гуси ґелґотять.

Жайворонок в небо звивсь.

Кидай сани, бери віз!

Увіходить гарна дівчина – Весна у віночку, з вербою й крашамкою. Круг неї веснянки – дівчата, хлопці; співають.

Весна іде, тепло несе,

Уклоніться їй!

Несе вона усім життя,

Смерть Зимі лихій!

Весно, Весно молоденька,

Роботяща, веселенька,

Веснонько, весна!

На чім їздиш.

Де звертаєш?

Що робити нам розкажеш,

Царівно ясна?

Весна

На плужечку, на плужечку,

По крутому бережечку,

На борінці, на борінці

Я везу усім гостинці,

Я везу усім роботу!

Ще й веселую охоту;

Я везу всім вільну волю,

Та кохання, та здоров’я!

Хор

Зозуленька в лужку, в лужку

Заспівала: ку-ку, ку-ку!

Соловейко обізвався,

Ліс змарнілий, засміявся!

Ой водичка дзюрчить-дзюрчить,

І травичка шумить-шумить,

Буйний вітер присмирів,

Опрощення запросив.

Ой ти, Весно, Весно ясна,

Королівно наша красна,

На чім їздиш,

Де звертаєш,

Що робити нам розкажеш?

Весна

Ось зеленая вербиця,

Згинь ти, Зимо білолиця;

Ось червонеє яєчко,

Згинь, Морозе, Морозечку!

Згинь, Метелице і хуго!

Згинь, нудьго, і сум, і туго!

Ворогів ми побороли,

Ви усі тепер на волі,

Без примусу, по охоті!

Нум до дружної роботи!

Хор

Нумо разом до роботи,

Без примусу, по охоті!

Весна, Весна прийшла,

Всім щастя принесла!

Нумо разом всі до співу,

Бо Весна усіх злучила!

Беруться за руки, стають до кола.

Завиваймо танки,

Затинаймо веснянки!

Нумо веснянки,

Завиваймо танки!

А вже весна, а вже красна,

Із стріх вода капле,

Молодому козаченьку

Мандрівочка пахне.

Як поїхав козаченько

У чистеє поле.

За ним, за ним дівчинонька:

"Вернися, соколе!" –

"Не вернуся, забарюся;

Гордуєш ти мною,

А вже ж буде те гордування

Все перед тобою".

Примітки

Лібретто дитячої фантастичної опери. Вперше вийшло окремою книжкою у Києві 1903 р. Рукопис зберігається в Державній театральній бібліотеці ім. А. В. Луначарського в м. Ленінграді. Шифр 23120. Подається за рукописом.