— Проте,— додала кропива,— навіть такі сусіди іноді стають людині в пригоді, з них роблять ліки і лікують тяжкі недуги. Але дітям краще не мати з ними діла. |Якщо ж і доведеться іноді вирвати болиголов, стебло дурману чи блекоти, коли вони в город залізуть, то потім неодмінно треба вимити руки...
* * *
І цієї миті Світланка почула дідусів голос:
— Ага, ось де ти! А ми кличемо й не докличемося... Задрімала на сонечку?
— Ой дідусю! — похвалилася дівчинка.— Я тут з усіма нашими зеленими сусідами перезнайомилася. І скільки цікавого про них довідалася! Бачила їх щодня, а й не' знала, що вони такі... Вони самі про себе розповідали.
І заходилася переповідати дідусеві те, що сама почула... А коли те й приснилося їй, то в сні тому усе була правда...