Здиміє раптово і напружено...

Андрусяк Іван

здиміє раптово і напружено
в реверанси зношених осель
те що перетравлюване душами
хлюпотіло й пінилось — усе

викришиться білим по червоному
на солодку паморозь листа
аґіоґрафічними іконами
заростуть покинуті міста

епізодом схрещеної немочі
худорлява содомія слів
непереосмислені на ревище
ми усе повернемо землі

віддамо холодною розплатою
так жорстоко як самим собі
золотого бога голу статую
і вершини краху голубі