Лише тоді, як на зорі юності Землі з'явилися здатні до фотосинтезу організми — у так званий докембрійський період — виникли передумови розвитку вищих організмів, рослин і тварин. У кембрійському періоді (543-510 мільйонів років тому) з'явилися перші теплокровні тварини та членистоногі, а в період ордовика (510-440 мільйонів років тому) — перші хребетні. Внутрішній скелет надав цілком нові можливості для еволюції живих істот. Саме представники невеликого відгалуження цих видів тварин через півмільярда років вторглися у космос і почали досліджувати наше космічне коріння.
У силурському періоді (440-409 мільйонів років тому) проросли перші рослини на суходолі, почали виходити на суходіл і перші тварини, серед піонерів — скорпіони, тобто, представники членистоногих, а точніше, класу павукоподібних, які першими пристосувалися до пересування земною твердю. Аж наприкінці девонського періоду (409-354 мільйонів років тому) виповзли на суходіл амфібії, точніше кажучи, панцирні жаби, які походили від так званих кистеперих риб. У карбоні (354-290 мільйонів років тому) на суходолі дуже швидко відбувалася еволюція хребетних тварин, з'явилося багато різновидів спершу амфібій, а потім плазунів. Цей процес продовжувався і в пермському періоді (290-245 мільйонів років тому). Особливо характерним для цього періоду було те, що деякі плазуни пристосувалися до сухішого клімату; саме тоді з'явилися перші терапсиди, клас ссавцеподібних плазунів, від яких згодом пішли всі ссавці.
У тріасі (245-206 мільйонів років тому) з'явилися перші ссавці і перші динозаври. Динозаври панували на землі від кінця тріаса, увесь юрський період (206-144 мільйонів років тому) аж до глобальної катастрофи, ймовірно падіння метеориту поблизу Юкатана в Мексиканській затоці. Останні динозаври зникли наприкінці крейдового періоду (144-65 мільйонів років тому), та все ж не до решти. Усе вказує на те, що такі собі дві куріпочки, як ти і я, що вчинили набіг на Гарданґер-відду, — прямі нащадки певного виду динозаврів, від яких походять і всі інші птахи. Палеонтологи жартують, що сучасні птахи є динозаврами.
Але ти, я і всі інші примати, походять від особливого виду комахоїдних гризунів, схожих на землерийок, які наважилися вийти на світ Божий у пошуках пригод, коли 65 мільйонів років тому відійшла у небуття тиранія м'ясоїдних динозаврів. Пригадуєш, як ми жартували з того приводу? Називали себе землерийками!
Упродовж третинного періоду (65-1,8 мільйонів років тому) наш орден ссавців, приматів, інтенсивно еволюціонував, а на порозі четвертинного (1,8 мільйонів років тому), тобто, сучасного геологічного періоду, з'явився, як я вже казав, наш прямий прапращур — австралопітек.
Ось у це я вірю! Я вірю досягненням космології та астрофізики, я вірю у те, що здатна розповісти нам біологія та палеонтологія про розвиток життя на Землі. Я абсолютно вірю природознавчій картині світу. Наука не стоїть на місці, вона робить два кроки вперед і один убік або ж один крок уперед і два вбік. Але я вірю в закони природи, у закони фізики та математики, зрештою.
Я вірю у те, що є. Вірю фактам. Ми ще не пізнали усіх феноменів природи і не все можемо збагнути, наше розуміння світу рясніє лакунами, однак ми знаємо і розуміємо значно, значно більше, ніж наші пращури.
Хіба не погодишся зі мною, що людство дося-гло колосальних здобутків на ниві пізнання лише за останні сто років? Ми можемо простежити розвиток наукової думки за століття, починаючи з 1905 року, коли Айнштайн відкрив теорію ймовірності. За рівнянням Е=тс2 криється таке глибоке проникнення у природу всесвіту, яке собі навіть важко уявити. Енергія може перетворюватися в масу, а маса — в енергію. У 20-х роках XX століття Габбл відкрив космічне зміщення ліній спектру до його червоного кінця і зміг констатувати, що галактики віддаляються одна від одної зі швидкістю, прямопропорційною відстані між ними. Це велетенський прорив у науці минулого століття, разом з цим відкриттям прийшло розуміння того, що всесвіт розширюється і що джерело його походження — Великий Вибух. Теорія Габбла не раз згодом знаходила своє підтвердження, ось хоч би доведенням існування космічного радіоактивного випромінювання, яке свідчить, що всесвіт після колосального вибуху 13,7 мільярдів років тому всв ще теплий. 1990 року на орбіту Землі запустили величезний космічний телескоп, названий на честь Габбла. Після необхідних ремонтів та досліджень телескоп зумів надзвичайно багато розповісти нам, яким буде всесвіт за багато мільярдів світлових років, і дав можливість зазирнути в його історію. Прозирнути всесвіт — те саме, що повернутися назад у часі. На нинішній день мало що може перешкодити нам прозирнути у всесвіт і побачити, як він народжувався. Однак довідатися, що було до Великого Вибуху, неможливо. Упродовж усього століття бурхливо розвивалась також біохімія, а разом з нею і наше розуміння, що таке життя. Кульмінацією стало відкриття носив спадковості, досягнення вчених Кріка та Ватсона, які 1953 року описали спіралевидну молекулу ДНК. іншою сенсацією стало картографування людського генома, тобто, майже трьох мільярдів базових пар молекул, з яких складається спадковий матеріал людини. Роботу над цією картою було завершено наприкінці XX століття. Наступним важливим кроком у нашому розумінні всесвіту та матерії стане найвизначніший фізичний експеримент Європейської Ради дослідження ядерної фізики та хімії CERN — запуск у 2008 році колайдера, прискорювача елементарних частинок. Мета експе-
бо
рименту — дослідити, з яких саме елементарних частинок складався всесвіт за 0,000 000 000 001 секунди після Великого Вибуху. Гадаю, того дня, коли збагнемо історію цього всесвіту до мікроскопічної часточки секунди, ми більше не матимемо жодних підстав нарікати на прогалини у знаннях людства.
Раніше щокрок наголошувалося, що провадити балачки про такі глобальні речі як походження всесвіту та внутрішня природа життя така ж даремна справа, як обговорювати зворотний бік Місяця, бо ж Місяць завжди повернений до Землі одним і тим же боком. Однак нині таке твердження наївне і безглузде — після польотів на Місяць кожен може у будь-якій книжковій крамниці придбати альбом детальних фотографій зворотного боку Місяця.