— Еге ж, я чув.
— Її звуть Коллін Вайтгерст. І з обличчя гарненька, і загалом дуже мила.
— Я радий за Боббі,— сказав Дьюї, тоді лукаво запитав: — Ну, а ви як? Певне, кавалери кругом так і в'ються?
— Ну, таке скажете! Але я оце згадала... У вас є годинник?.. Ого! — вигукнула вона, почувши, що вже пів на четверту.— Мені треба бігти! Дуже рада, що побачила вас, містере Дьюї.
— Я теж, Сью... Бажаю вам щастя! — гукнув він їй навздогін.
Сьюзен квапливо віддалялася стежкою, і її підстрижене гладеньке волосся погойдувалось і вилискувало. Отакою дорослою гарною дівчиною була б тепер і Ненсі...
Дьюї рушив додому. Він зайшов під дерева, а позад нього лишилося безкрає небо і тихий шелест вітру в пшеничному колоссі.
24
Це ж я (франц.).
25
Так, сеньйор. Я розумію (ісп.).
26
Південноамериканська страва: яєчня з картоплею.
27
Змагання ковбоїв-верхівців.
28
Благодійницька релігійна організація.
29
Мексіканська горілка.
30
Друга книга Старого завіту.