Windows on the World

Сторінка 28 з 56

Фредерік Бегбедер

1 Обізнаний (англ.).

2 Біологічний вид (англ.).

3 Дуже сильне почуття (англ.).

4 Заплющуєш очі (англ.).

5 Дух, душа (англ.).

6 Сильно (англ.).

7 Правий чи неправий (англ.).

8 Слова для всього світу (англ.).

відомлень (4ekaju 4 U), смайлиіси :) в Інтернеті, розвиток придуркуватої спрощеної орфографії, популяризація верлана1 — усе це сприяє створенню новомови третього тисячоліття. Anyway, whatever. Надамо останнє слово Ван Дамму: "Єдина мова, єдина валюта і ніякої релігії — і людство почуватиметься краще. Але ми тут не для того зібралися, щоб говорити про політику".

Мені також подобається кіпа інших бридких американських штучок: ванільна кока, горіхова олія, сирний пиріг, цибуля-фрі, часникова олія, курячі крильця, рут-бір2.

Але найбільш мені подобається Хью Хефнер, засновник журналу Playboy. Геть усі наші татусі хотіли бути схожими на нього. Треба спробувати зрозуміти, що сталося з генерацією наших батьків, коли в 60-х усі крутелики вдавали із себе Хью Хефнера. Його хороми з постійними оргіями та приватний "боїнг" змінили уявлення про справжніх чоловіків XX століття. Сучасний чоловік 60-х перетворився на "womanizer"3. Новий Дон Жуан мав водити машину, палити американські цигарки, оточувати себе цицькастими білявками в бікіні біля турецьких басейнів. У наш час цей образ мужності безнадійно застарів. Немає нічого старомоднішого за волоцюг із нічних клубів; від їхніх напосідливих спроб когось спокусити тхне нафталіном — й ліфтинг не приховає підстаркуватий вік цих гульвіс. Що, панночко, вам надокучає якийсь дядько із сивими скронями, що вдає з себе плейбоя? Значить, йому десь років із 70, адже він ніяк не відлипне від моди тридцятип'ятирічної давності, актуальної за часів його три-дцятип'ятирічної молодості.

Мерлан — вид розмовного арго у французькій мові, коли переставляються склади в словах.

2Root beer — шиплячий напій з коренеплодів, приправлений мускатною олією.

3 Бабій (англ.).

В Америці 60—70-х років плейбой був надлюдиною. Будь-яка особа чоловічої статі мала походити на Тома Джонса, Ґюнтера Сакса, Порфіріо Рубіроза, Малко Лінге, Хуліо Іґлесіаса, Курда Юрґенса, Роджера Мура, Роже Вадима, Ворена Бітті, Бурта Рейнолдса. Сорочка мала бути розстібнутою на два ґудзики, аби було видно волосся на грудях. Щовечора треба було бодай що зняти нову кралю. Обличчя мало бути засмаглим протягом усього року. Те, що на початку двадцять першого століття вважається безнадійно застарілим та вульгарним, у той час було must1. Кумирами французьких буржуа були не хіпі та рок-зірки, а Едді Барклей та Саша Дістель, Жан-Поль Бельмон-до та Філіпп Жуно. Згадаймо ще появу контрацептивних пігулок, спрощення процедури розлучення, феміністську та сексуальну революції, і отримаємо образ МІЖНАРОДНОГО ПЛЕЙБОЯ: "необтяже-ного чоловіка", що його описав психіатр Чарлз Мельман, мужчину, який має "будь-якою ціною отримувати насолоду". Що ж сталося? Свобода згубила шлюб та сім'ю, подружню пару та дітей. Вірність стала реакційним, недосяжним та нелюдським поняттям. У цьому новому світі любов триває максимум три роки. І сьогодні МІЖНАРОДНИЙ ПЛЕЙБОЙ ще живий. Він ховається в кожному з нас, будь-який чоловік перетравив його. МІЖНАРОДНИЙ ПЛЕЙБОЙ — холостяк, бо ж він уникає будь-яких тривалих зв'язків. Щотижня він змінює громадянство. Він живе сам і помирає на самоті. У нього немає друзів, тільки тусовочні та професійні контакти. Він говорить франглійською. Він з'являється на тусовках, тільки щоб підчепити bimbo ("мандрьоху" по-нашому). Спочатку, поки він багатий та вродливий, він спокушає дженджуристих краль. З часом, втрачаючи багатство та вроду, він платить повіям або дрочить, переглядаючи порнофільми. Він шукає не кохання, а насолоди. Він нікого не любить, й особливо себе, бо заперечує страждання й боїться втратити фейс. МІЖНАРОДНИЙ ПЛЕЙБОЙ купається в шампанському в Сен-Тропе, кадрить продажних потіпах у готельних барах і завершує своє

1У цьому контексті — "необхідним, обов'язковим" (англ.).

турне у клубі свінгерів з якоюсь особою на прокат. Звісно, це кітче-вий персонаж (у Франції Жан-ГГєр Мар'єль часто створював пародії на нього, а в Штатах — Майк Майєрс зі своїм Остіном Пауерсом), але він відчиняє двері до мутанта-чоловіка XXI століття, що до скону сидить на "віаґрі". МІЖНАРОДНИЙ ПЛЕЙБОЙ носить мокасини на босу ногу, щоб здаватися молодшим, — це кумедно, але, однак, він ставить правильні питання: для чого потрібне кохання в цивілізації бажання? Навіщо обтяжувати себе сім'єю, якщо ми захищаємо свободу як вишу цінність? Для чого потрібна мораль у гедоністичному суспільстві? Якщо Бог помер, то увесь всесвіт — це бордель, і треба користуватися цим до кінця життя. Якщо кожен сам собі цар, то егоїзм — наша єдина перспектива. А якщо батько більше не є головним авторитетом, то в нашому світі матеріалістичної демократії межу насильства визначає тільки міліція.

Під нами: скляні двері, зелені рослини, колонади, навощений паркет, лампи із надзвичайно вишуканим білим абажуром... Наполіровані дерев'яні поруччя, канапи із бежевої шкіри, охро-вий бар...

Над нами: гелікоптери, що кружляють, наче алюмінієві шершні, стовп диму, що збільшує вежу до 620 метрів.

Ми: люди, що, притулившись одне до одного, тремтять перед зачиненими дверима, посеред машинного устаткування та труб, приголомшені гомоном насосів підвищеного тиску газу та гідрогенераторів. Люди, яких повільно запікають.

Кендес у перший вечір: "Ти мене так круто виїбав, що мені здалося, наче вас було семеро".

Дивлюся на Джеррі. У цьому ракурсі він дуже нагадує мене. На щастя для Девіда, він менше схожий на мене. Але я розмножився, це без сумніву. І потім мерщій ушився. Якщо суспільство дає вибір, чи слухати крик дитини, чи піти на вечірку без дружини, не варто дивуватися, що на Заході стає дедалі більше самотніх матерів. Я добре знаю, що Джеррі думає про мене. Він сам сказав мені. Він вважає, що я удаю із себе Джеймса Бонда: чувака, який завалює в ліжко кожну зустрічну дівку.

1 Єдиною перешкодою, що стоїть між мною та величчю, є я сам (англ.).

"The only thing standing between me and greatness is те"1.