Вітька Магеллан

Нестайко Всеволод

Засідання комісії у справах неповнолітніх з перервою на п’ятнадцять хвилин

ДІЙОВІ ОСОБИ

Вітька Магеллан — учень шостого класу.

Наталка — його сестра, учениця десятого класу художньої школи.

Володя — шофер таксі.

Мати — провідник.

Степан Аркадійович — її колишній чоловік, директор підприємства.

Емма Андріївна — його дружина.

Нінка — однокласниця Вітьки Магеллана.

Батя, Шнобель — карні злочинці.

Катерина Захарівна — заступник голови райвиконкому, голова комісії у справах неповнолітніх.

Василь Васильович — член комісії.

Галина Володимирівна — член комісії.

Інспектор дитячої кімнати міліції — член комісії.

Інструктор райкому комсомолу — член комісії.

Класний керівник — член комісії.

1 часть

Кабінет заступника голови райвиконкому. За столом Василь Васильович. На стільцях попід стіною сидять члени комісії в справах неповнолітніх: Галина Володимирівна, Інспектор дитячої кімнати міліції, Інструктор райкому комсомолу, Класний керівник.

Василь Васильович (по телефону, з великими інтервалами). Так… Так… Ясно… Так…

Інструктор райкому (тримаючи в руках листа). От… ще одну тільки фразу… (Читає.) "Мошка, правда, гризе люто. Але гризе вона не покидька, а людину. І страшно подумати, що та ж сама мошка могла гризти мене, так би мовити, у зовсім іншій якості…" Ну, всім вам привіти… І окремо — палкий бамівський привіт будівникові Комсомольська-на-Амурі Галині Володимирівні. Вона зрозуміє мене краще, ніж усі…

Галина Володимирівна. Я його розумію. Цього не можна замінити нічим… Це… Це заспів до всього життя…

Інструктор райкому. Я… я тричі подавав заяву… Поки що не відпускають…

Інспектор дитячої кімнати. А пам’ятаєте, як ми з ним мучились?

Василь Васильович (по телефону). І все— таки звільняти її ми вам не дозволимо. Ні!.. Звичайно, я розумію, вона заважає вам спокійно жити. Дівчина вона важка. Так. Але комісія направила її до вас на роботу, щоб ви її виховували, а не… Так… (Слухає.)

Галина Володимирівна. Так… Мали ми клопіт з цим Гавриленком…

Інспектор дитячої кімнати. Як він у мене в дитячій кімнаті вікна бив!.. Тільки засклю — і знову… і знову… Прийду вранці зимою — по всій кімнаті сніг мете… акваріум замерз, рибки загинули. Папужки у клітці догори лапками лежать. Квіти всі померзли. Повірите, навіть плакала…

Галина Володимирівна. Уперше я відчула, що намічається якийсь контакт у Боярці. Вночі. Біля вогнища. Коли водила їх у похід.

Класний керівник (зітхає). Ах, я теж водила… Що я тільки не робила… А бачите!.. Доводиться сьогодні… (Зітхає.)

Василь Васильович. Так… Так… Матеріальне стимулювання — це дуже правильно. Згоден. Але якщо це матеріальне за рахунок морального, то копійка йому ціна… Легше, звичайно, дати сто двадцять відсотків плану і одержати прогресивку, ніж… Але врятувати людину, тим паче неповнолітню, помогти їй, розумієте, стати на вірний шлях важливіше, ніж… (Слухає.)

Класний керівник. У другій чверті він нібито став виправлятися трошки… Коли я прикріпила до нього Ніну Войтюк. А потім… потім знову з’їхав… І відвідування. У третій чверті з двохсот сімдесяти трьох годин він пропустив сто дев’яносто сім. Уявляєте?! І успішність… Крім географії — самі двійки!.. І нічого не допомагало. Абсолютно. Що ви хочете! Типова неблагополучна сім’я. Ну що тут могла зробити школа? Ну що?

Василь Васильович (продовжуючи телефонну розмову). Ні! Нічого переглядати ми не будемо. Комісія не дасть дозволу на звільнення. Все, товаришу! До побачення! (Кладе трубку, дивиться на годинник.) Так… П’ятнадцять годин чотири хвилини. Чому, товариші, не всі члени комісії? Що таке?

Галина Володимирівна. У Ганковського засідання. Ірина Пилипівна на нараді у міськвиконкомі. Мухін у відрядженні…

Василь Васильович. Ну, будемо починати!.. Батьки прийшли?

Інспектор дитячої кімнати. Прийшли. І мати. І сестра. І навіть батько. Хоча в нього з учорашнього дня путівка до Кисловодська. Дружина вже поїхала.

Василь Васильович. Нічого-нічого. Почекає дружина. Кличте! Запрошуйте!..

Галина Володимирівна. Василю Васильовичу, Катерина Захарівна дзвонила, просила без неї не починати. Вона в обкомі, зараз буде.

Василь Васильович. Для чого? Ну для чого це треба? Невже ми не можемо самі!

Галина Володимирівна. Вона просила.

Василь Васильович. А я вважаю… (Затнувся.)

Входить Катерина Захарівна

Катерина Захарівна. Здрастуйте, товариші. Пробачте, трохи затрималася (бачить, що Василь Васильович поспішливо підводиться з-за столу, поступаючись місцем). Ні-ні. Я тут сяду. Ви ж сьогодні ведете комісію.

Василь Васильович. Катерино Захарівно, може, було б краще, якби…

Катерина Захарівна (твердо). Ні.

Василь Васильович. Ну, добре. (До інспектора дитячої кімнати.) Запрошуйте…

Інспектор дитячої кімнати (прочиняючи двері у приймальню). У справі Руденка, заходьте.

Входять Вітька Магеллан, його мати, Наталка, Степан Аркадійович. Нінка. Вітька згорблений, з похиленою головою — маленький дідусь.

Василь Васильович. Батьки, сестра, проходьте, сідайте отам. (До Вітьки.) А ти стань отут… (Здивовано звів брови на Нінку.) А це?

Інспектор дитячої кімнати. Це свідок.

Василь Васильович. Проходь, свідок, сідай… Значить, так, товариші члени комісії, розглядається справа неповнолітнього підлітка Руденка Віктора. Хто зачитає подання?

Галина Володимирівна. Світлана Іванівна.

Василь Васильович Прошу.

Інспектор дитячої кімнати (підводиться, відкриває папку, читає). "Голові комісії у справах неповнолітніх Радянської райради депутатів трудящих т. Іванченко К. З.

Прокуратурою Радянського району розслідувано справу по звинуваченню Ярчука Михайла Петровича (1961 року народження), Подольського Якова Михайловича (1964 року народження) та Руденка Віктора Степановича (1975 року народження) за статтею 69 КК УРСР.

В процесі слідства встановлено, що 25 квітня цього року о…" (затнулась, глянула на Катерину Захарівну). Ну, ви, товариші, знаєте суть справи… Я… Я не буду все зачитувати… Значить так. "У діях Руденка Віктора Степановича міститься склад злочину, передбачений статтею… Проте, враховуючи, що він неповнолітній, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, справу на нього припинено за статтею 10 КК УРСР.