199 Наливайко Северин (рік народження невідомий — 1597) — керівник антифеодального селянсько-козацького повстання 1594-1596 pp. в Україні і в Білорусії. Верхівка козацької старшини видала Наливайка польсько-шляхетському війську; після жорстоких тортур його було страчено у Варшаві.
200 Кватроченто — в італійській мові прийняте найменування XV ст. У мистецтвознавстві цим терміном умовно позначається період Раннього Відродження в Італії. Квінквеченто — відповідно — XVI ст; у мистецтві — т. зв. Високе Відродження та Пізнє Відродження.
201 Толмачов Панас Омелянович — начальник 23-ї піхотної дивізії Окремого Оренбурзького корпусу.
202 Лувр — пам'ятка архітектури в Парижі, колишня резиденція французьких королів; одне з найбільших у світі зібрань давньоєгипетського, античного і західноєвропейського мистецтв. У 1793 р. за декретом революційного Конвенту Лувр було оголошено національним художнім музеєм і відкрито для відвідувань.
203 Ватіканський музей — зібрання італійського живопису до XVII ст. у Ватікані.
204 Мюнхенська Пінакотека — музей, де зібрано унікальну колекцію картин і скульптур.
205 Станевич Ян (Онуфрій) Фердинандович (1832-1904) — польський засланець. 1850 р. виключений з Дворянського полку за політичні мотиви і засланий рядовим до Окремого Оренбурзького корпусу. З Т. Шевченком познайомився у 1850 р. в Оренбурзі.
206 Демидови — уральські гірничозаводчики. Родоначальник — Микита Демидович Антуф'св, більше відомий під прізвищем Демидов (1656-1725)— тульський коваль, який висунувся при Петрі І й одержав величезні землі на Уралі для будівництва металургійних заводів.
207 Грімм — брати Якоб (1785-1863) та Вільгельм (1786-1859) — німецькі філологи, члени Прусської Академії наук (з 1841 p.). Засновники міфологічної школи у фольклористиці. Зібрали й видали корпус німецьких народних казок та старовинних легенд, які перекладено багатьма мовами світу.
208 Перро Шарль (1628-1703) — французький поет і критик, член Французької Академії (з 1671 p.). Автор всесвітньовідомих казок "Спляча красуня", "Червона Шапочка", "Попелюшка" та ін.
209 Андерсен Галс Крістіан (1805-1875) — датський письменник. Найповніше виявив свій художній талант у казках.
210 Феокріт (приблизно 310 р. до н. е. — 250 р. до н. е.) — давньо-грецький поет. Створив жанр ідилії.
211 Йдеться про Тарновського Григорія Степановича (1788-1853) — українського поміщика. У своєму маєтку в Качанівці зібрав велику бібліотеку, створив картинну галерею. Т. Шевченко познайомився з Г. Тарновським 1839 р. у Петербурзі; у 1843 р. гостював у нього в Качанівці, у 1845 р. — у Потоці.
212 За що, не знаю, називають... — уривок з поезії Т. Шевченка "Якби ви знали, паничі..," (1850).
213 "Патер ностер" — молитва "Отче наш" латинською мовою.
214 ... перед очима всього людства... — йдеться про вірш "Чи то недоля та неволя..." (1850).
215 ... милуючись першини зорями... — переказано зміст вірша Т. Шевченка "І досі сниться: під горою..." (1850).
216 Псьол Глафіра Іванівна (по чоловікові — Дунік-Борковська, (18231886) — українська художниця. У 1843 р. В Яготині вона познайомилася з Т. Шевченком, зустрічалася з ним у 1846 р. у Києві.
217 Чистий четвер (Великий четвер) — четвер останнього (Страстного) тижня Великого посту (40 днів) перед Великоднем (Пасхою) — є одним з головних релігійних свят в іудаїзмі та християнстві. У цей день відбувається відпущення гріхів і ті, хто покаявся, очищаються.
218 Фарисеї — назва послідовників релігійно-політичної течії, що виникла в Іудеї в середині II ст. до н. е. Вони намагалися пристосувати старі релігійні, правові, етичні та інші біблійні закони до нових суспільних умов. Фарисеї були непримиренними ворогами ранньохристиянського вчення, за що в християнській літературі їх називали лицемірами. Звідси й походить переносно значення слова фарисей — лицемір, святенник.
219 Понтій Пілат — римський намісник Іудеї у 26-36 рр. Відзначався жорстокістю і підступністю. За легендою, засудив до розп'яття Ісуса Христа.
220 "... І біяху його по ланитах, і плюваху нань..." — така фраза є у двох Євангеліях: від Матвія, гл. 26, вірш 67; від Марка, гл. 14, вірш 65.
221 Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) — український письменник, історик, фольклорист, етнограф, критик і перекладач. Т. Шевченко познайомився з ним 1843 р. у Києві, разом брали участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства. У 1847 р. був арештований і висланий на службу до Вологди (замінено службою в Тулі). Після покаянних звернень до царського уряду його помилували. У 1850 р. переїхав до Петербурга. Останні роки життя провів на Україні.
222 Фермато — музичний термін, який означає подовження паузи або звучання ноти.
СЛОВНИК КАЗАХСЬКИХ СЛІВ, ЯКІ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ В ТЕКСТІ РОМАНУ*
Ага — буквально — старший брат. Шанобливе звертання до літньої людини.
Агач — дерево.
Айран — кисле молоко.
Айт (іменник) — релігійне свято.
Айт (вигук) — візьми, кусай! Так кажуть собакам, щоб заохотити їх кидатися на дичину або на злодія.
Азан — заклик до молитви. Муедзин співає його з балкона мінарета. Ак — білий.
Аксакал — білобородий, старий дід. У мусульман дозволяли носити бороду з 60 років: хто мав чорну бороду — звався карасакалом, а хто сиву — аксакалом.
Акин — народний співець, поет-імпровізатор. Аман (вигук) — рятуйте! Змилуйтесь!
Аменгерка — жінка або наречена, яка переходить як спадщина після чоловіка або нареченого до його братів або інших родичів.
Аменгерство — право одержати як спадщину удову або наречену померлого родича.
Ana — мати.
Арал — острів.
Арал-Тениз — (море з островами) — Аральське море. Аргамак — чистокровний кінь найкращої породи. Аскер — солдат. Ага — батько.
Аул — село, а в кочову добу — стійбище кочовиків, що складалося не з будинків або хат, а з юрт (кибиток), які переносилися з місця на місце в міру потреби.
Аулья — святий.
Бай — феодал, багата людина, яка мас багато челяді, худоби та різного майна, навіть свої власні озброєні загони, охорони, або почет. Байбіше — найстаріша дружина в умовах багатожонства. Байта — перегони, кінські змагання. Байгуш — жебрак, бідар. Батир — герой, смілива і дужа людина.