Троянки

Сторінка 9 з 10

Евріпід

1280] Спішіть, ослаблі ноги, хай нелегко вам, —

Із містом нещасливим попрощаюся.

О Троє, найславніша в краю варварів!

Ще мить — і втратиш голосне ім'я своє!..

Тебе вже палять; ми на чужину йдемо

В неволю. О безсмертні! Що ж я кличу їх?

Чи ж то раніше чули наші оклики?..

У пломінь кинусь! Разом із вітчизною

В огні загину: в цьому порятунок мій.

ТАЛФІБІЙ

Нещасна! Ти від горя збожеволіла!

(До воїнів).

1290] Ведіть, не співчувайте: Одіссеєві

Вручити слід належне за розподілом.

КОММОС

ГЕКАБА

Ой-ой-ой-ой-ой-ой!..

О сину Крона, владарю фрігійців!

Прародичу! Бачиш ті муки, що їх

Дарданцям зазнати доводиться?..

ХОР

Він бачить: місто велике в прах

Обертається… Трої нема вже, Трої!..

ГЕКАБА

Ой-ой-ой-ой!.. [236]

Вогнем узявсь Іліон,

Зубчасті вежі он жевріють,

Падають мури, будівлі.

ХОР

1300] Наче гнаний вітром дим легкий,

Так у безвість кане

Наш край, протятий списом.

Пограбовані гнізда, спустошені

Вогнем, залізом.

ГЕКАБА

Строфа

О земле! Діток моїх годувальнице!

ХОР

Гай-гай!..

ГЕКАБА

О діти! Вчуйте, впізнайте ви неньки голос!

ХОР

Голосиш ти, тужиш над покійними…

ГЕКАБА

Упавши ницька, немічна, стара,

Мов птах крильми, — землю б'ю руками…

ХОР

1310] І я ось, глянь, упавши на коліна,

Кличу тих, хто там, в імлі, —

Мужів полеглих наших.

ГЕКАБА

Женуть уже нас, волочать!..

ХОР

Гострий зойк душу рве.

ГЕКАБА

В чужі оселі, в неволю…

ХОР

З рідних наших нив…

ГЕКАБА

Пріаме, Пріаме, ти впав неоплаканий,

Непохоронений… Болю мого не знаєш…

ХОР

Ніч темна вічі йому пригнітила:

1320] Праведний — стрінув неправедну смерть. [237]

Антистрофа

ГЕКАБА

О храми!.. О найдорожча вітчизно моя!..

ХОР

Гай-гай!..

ГЕКАБА

Вас нищить полум'я, зранює спис ворожий.

ХОР

У землю цю, безіменні, ляжете…

ГЕКАБА

І пил, мов дим, розвіється, а з ним —

Одлине ген образ мого міста.

ХОР

Затреться й назва краю; все до смерті

Йде своєю стежкою —

Он Трої вже немає…

ГЕКАБА

Ви чули те? Ви зрозуміли?..

ХОР

1330] Тріск жахний… Впав Пергам…

ГЕКАБА

Все місто важко стряслося…

ХОР

Вже не місто — прах…

(Чути звук сурми).

ГЕКАБА

Ой-ой!..

Рушайте, тремкі мої ноги, рушайте вже:

Ген за тим обрієм — ждуть мене дні неволі…

ХОР

О краю, краю ти наш безталанний!..

Вже нам до суден ахейських пора.

Троянки в супроводі озброєних воїнів ідуть до кораблів.

ПРИМІТКИ

5. Довкола Трої мури… звели… — Згідно з міфом, Аполлон та Посейдон обгородили Трою муром.

8. Епей, син Панопея, славний тим, що збудував "Троянського коня".

16. Пріам — останній володар Трої, чоловік Гекаби, батько багатьох дітей, найвідоміші серед них — Гектор, Паріс, Кассандра.

22-23…Гері уступаючи й Афіні… — Паріс (див. прим, до р. 925), вирішуючи, кому присудити яблуко з написом "Найвродливішій", віддав перевагу Афродіті, що пообіцяла йому першу з-між усіх красунь Єлену; через те Гера й Афіна виступали у Троянській війні проти троянців (фрігійців).

27. Скамандр — річка в Троаді.

40-41…Кассандру… що Феб її… кинув… — Аполлон, закохавшись у Кассандру, наділив її даром провіщання; коли ж вона зневажила його любов, він зробив так, що П віщуванням ніхто не вірив. Після падіння Трої Кассандра сховалась у храмі за статуєю Афіни, але її силоміць вивів звідти Аякс Локрійський (р. 68). При розподілі здобичі Кассандра припала Агамемнонові; приїхала з ним у Мікени, де й загинула, як і він, від рук Клітемнестри й Егіста.

88. Мікон, Делос — острови з групи (Складських.

89. Каферей — мис на південно-східному березі Евбеї. 129. Еврот — річка, що пропливає біля Спарти.

154…лунає лункий… лемент. — В оригіналі — майстерне звуконаслідування, побудоване на повторенні дифтонгів "ой", "ай" (імітація зойку, плачу); в перекладі не завжди вдається адекватно віддати винятково милозвучну, образну мову Евріпіда.

182. Вісник данайський… — тобто грецький: данайці, потомки Даная, сина єгипетського владаря Белла; рятуючись від свого брата Єгипта, Данай разом із своїми 50-ма доньками втік до Аргосу.

185. Фтія — місто на півдні Фессалії, володіння Пелея та його сина Ахілла.

197. За верстатом ідейським… — від Іди, гірського пасма біля Трої.

203. Пірена — див. прим, до "Медеї", р. 67.

211. Пенесм омитий… край… — Фессалія.

217…в країну Гефеста… — тобто в Сіцілію, розташовану напроти заснованого фінікійцями Карфагена; на цьому острові, у вогнедишній Етні, за переказом, містилась Гефестова кузня.

221…місцевість, що всім… видна… — Йдеться про Південну Італію, де в гирлі річки Кратія афіняни в середині V ст. до н.е. заснували колонію Турії.

239-240…край… кадмейський… — тут мається на увазі Бестія.

[442]

248. Щоб гордій спартанці… — тобто Клітемнестрі, дочці лакедемонського володаря Тіндара.

272. Ахілла син — Неоптолем.

311. Гіменей — весільний бог, покровитель подружжя. 325. Геката — див. прим, до "Медеї", р. 396.

330. Евой! — ритуальний оклик вакханок, що вславляють Діоніса. 369. Про інше змовчу… — Кассандра має на увазі ряд злочинів, що їх спричинила зрада Клітемнестри.

405. Ця думка знайде широке відлуння у пізніших риторичних диспутах, у поезії, наприклад, у "Скорботних елегіях" Овідія: "Хто ж би то Гектора знав, якби Трої не зрадило щастя?" (IV, 75). 422. Атрея син — Агамемнон. 429. Син Лаерта — Одіссей. 439. Нещасний!.. — Кассандра має на увазі Одіссея, перераховуючи описані в Гомеровій поемі його пригоди.

447-448…телиці… голос подадуть… — Мова йде про священних корів Геліоса, що їх повбивали супутники Одіссея; на рожнах замукало печене м'ясо ("Одіссея", XII, 395).

491. Хранителя… — тобто Зевса, охоронця домашнього вогнища.

534. Діва, зроджена Зевсом — Афіна Паллада, чий храм був на троянському пагорбі; за переказом, Афіна народилася з голови Зевса.

561. Діву гір… — тобто Артеміду.

565. Пергам — троянська фортеця% Троя взагалі.

599. Гроза ахейців — Гектор.

616-617…втіха— В сльозах… — "Чому сльози солодкі для стражденних?" — запитає з таким же подивом Августин Аврелій у своїх "Сповідях" (IV, 5).

624. Конечність (далі також "Необхідність"). — В оригіналі Ананке, втілення неминучості, що, за вченням Геракліта й інших філософів, керує світом.

718. Пелопіди — Агамемнон і Менелай.

807. Теламон — син Еака, учасник походу Геракла, сина Алкмени, на Трою. Похід був викликаний тим, що владар Трої Лаомедонт не заплатив за виконану роботу (див. прим, до р. 5) Аполлонові й Посейдонові. За порушення Лаомедонтом даного слова його дочка Гесіона мала стати жертвою морського чудовиська. Гесіону врятував Геракл; але теж не отримав від Лаомедонта обіцяних коней. Тоді разом з іншими героями Геракл зруйнував Трою.