1090 Правда. — 1875. — [№ 23]. — С. 926.
1091 Рідні брати Тарасові, обидва теслі.
1092 Правда. — 1875. — [№ 23]. — С. 926.
Варфоломей — не вгадати — чи не тямив, чи не хотів зрозуміти тієї величезної ваги, яку мала для Тараса скорість в придбанні землі і швидший переїзд його на Україну. Взагалі, в сій справі поводження Варфоломея здається нам якимсь млявим: чинить він якось дляво, мішаючи часом до сієї справи що інше, не відповідне інтересам Тараса.
Трохи чи не цілих два місяці Варфоломей не присилав до Тараса жодної звістки. Нарешті, як знати се з Тарасового листа, писаного 2 листопада, справа з Парчевським десь і через щось загаковалась, щось таке її загальмувало. Варфоломей не написав навіть Тарасові виразно: чи буде що з тієї справи, чи ні, і Тарас мусив писати до Вольського, просячи, щоб він казав "просто": чи буде що з сього, чи ні?" 1092. Очевидно, що він сподівався ще на добрі добутки, тим-то й додає в листі до Варфоломея: "А доки каша — /525/ будемо масла добувати. У мене думка ось яка. Поки що буде (з землею), купити у Вольського лісу: дубів 40, вирубати, та нехай собі сохне. А скласти їх можна біля Пекарів 1093 на Росі 1094, на жидівській лісовій пристані і пильні . Як ти думаєш: чи до ладу воно буде? Якщо до ладу — напиши мені хутенько, я зараз і гроші вишлю. Чи так, чи сяк, а треба десь зупинитися, бо в Петербурзі я не всижу, він мене задушить. Нудьга така, що нехай Біг боронить всякого хрещеного і нехрещеного чоловіка". Якби не робота, то я давно б одурів. Аж надто стало тяжко на самоті. Сам не знаю, для кого і для чого роблю. Слава мені не поможе і мені здається, як не заведу свого житла, то вона мене і вдруге поведе Макарові телята пасти. Максимович уступає мені в Прохорівці таке саме добро (землю), як і в Парчевського, тільки що не біля Дніпра: от моє лихо! Видно Дніпро, та далеко, а мені його треба коло порога. Ні вже! нехай Вольський хоч чорта перескочить, а докаже мені дружбу".
Парчевський, замість простої відповіді, почав воловодити. Здається, він не тямив на яку ступити і як в сій справі повести діло так, щоб і Богові догодити і чорта не дратовати? Під впливом інтересів кишені і поради Вольського він і хотів би відпустити Тарасові ту земельку, але ж з другого боку він боявся, щоб сусідня шляхта не ремствовала на його за те, що він посприяє сісти біля неї ворогу шляхетських тенденцій і кріпацько-панських інтересів. Як потім стало знати, канівський маршалок Янковський і інші шляхтичі дуже змагалися проти того, щоб Шевченко оселився в Канівському повіті.
Прийнявши від Вольського і від Варфоломея звістку про крутанину "щепотинника" Парчевського, Тарас 7 грудня 1096 пише до Варфоломея, щоб торгувався з дідичем Понятовським за ту землю, яку обібрав він в добрах останнього. Грунт той був також на правому березі Дніпра, ближче до Києва, на самім краю села Стайок. Місце те вельми сподобалося Варфоломеєві, "мабуть, — казав він 1097, — на всій довжині Дніпра не знайти другого такого гарного.
1093 Село біля Канева.
1094 Річка, біля Пекарів вона вливається в Дніпро.
1095 Тартак.
1096 Правда. — 1875. — [№ 23]. — С. 927.
1097 Ibidem. — С. 627.
Тільки от лихо: старий Дніпро щовесни бере собі потроху з тієї /526/ землі і коли він не одвернеться, так літ за 20 — 30 і всю її забере".
Варфоломей так невиразно написав про землю Понятовського, що Тарас мусив питатися:
"Чи багато тієї землі? Яка вона? Чи можна садок розвести? Та ще, щоб справді, каже, сердитий Дніпро не нашкодив" 1098.
Ще ні до чого не прийшло в справі з Понятовським, як Варфоломей рає нову землю в Пекарях у Змієвського. Тарас 12 січня відповідає, що нехай на Змієвського і буде добра надія, а з Понятовським треба тепер зробити діло, взять землю в посесію і купити дубового лісу.
Не знати, з якої причини Варфоломей знов знехтовав і Понятовського, і Змієвського, і знов рає нову землю, якої він і сам не бачив: земля та була власність Трощинського, на лівому боці Дніпра в Переяславському повіті біля села Рудяків:
"Коло села є ліс, луг, озера кругом лісом пообростали".
Якийсь Григорович розповідав Варфоломеєві, що "там такі місця гарні, що трудно знайти такі і понад цілим Дніпром" 1099.
Чудне діло: Варфоломей добре відав, що Тарасові треба, "щоб грунт був над самим Дніпром", щоб "Дніпро був біля порога", відав, що Тарас жадає,
Щоб хоч умерти на Дніпрі
Хоч на малесенькій горі, —
а проте, нехтуючи землі Понятовського і Змієвського та пропонуючи Рудяки і озера з лугами, ні слова не каже про Дніпро. Через се Тарас у листі 1 лютого р. 1860 1100 знов питає у його: "Чи той грунт над самим Дніпром? Бо коли не над Дніпром, так мені його й за копу не треба". Не маючи відповіді, він знов пише до його 18 лютого 1101, питаючи, що зроблено з Трощинським? "Якщо добре зроблено за грунт, то дбай дубовий, берестовий, ясеновий, кленовий і липовий ліс і пиши про дерево". Тарас був певен, що Варфоломей довів уже до краю справу з землею і при листі тому посилає до його план хати і каже:
1096 Ibidem. — С. 628.
1099 Основа. — 1862. — Кн. VI. — С. 14.
1100 Кобзарь. — 1876. — Т. II. — С. 151.
1101 Правда. — 1875. — [№ 23]. — С. 929.
"Поміркуй і роби, як сам добре знаєш. Мені тільки й треба, /527/ щоб робоча хата була дубова, та круглий ганок скляний на Дніпро" 1102.
Минуло півтора місяця. Варфоломей "замовк, немов йому заціпило". "Чи ти вмер, чи тільки ще занедужав, чи, може, крий, Боже! запишався?" — питається Тарас листом 23 березіля 1103. Знати, що справа з землею кортить йому, що длявість і воловодіння хвилює його. "Чи ти зробив що з Понятовським або з Трощинським? — питається він. — Якщо ні, чи не зробиш чого з Змієвським? От би добре було! А ду бового, кленового, липового і ясенового лісу чи придбав?"
Через день, 25 березіля, прийшла Варфоломеєва відповідь і лист Трощинського. Знати, що останній за землю хотів 1500 карб., а Варфоломей писав, що як врахували той ліс, що треба на хату по Тарасовому плану, так вийшло його на 1100 карб., а ще ж то треба і комору, і повітку. І от з сієї причини Варфоломей подає іншу раду: "У Трощинського, — каже він , — єсть хороший дім у Ржищеві 1105, за містечком, над Дніпром, на дуже, дуже хорошому місці: він купив його за 2500 карб., а продає за 1500. Є при домі великий город, вітряк і інше". Варфоломей радить купити сей дім, "а як не сподобається, так у Трощинського є інший грунт над самим Дніпром в лісі, тільки на лівому березі і не так далеко видно, як з правого берега".