Але вранці Горбатюкові знову довелося щосили вдавати перед Стефанією сумного, хоч вуса вперто лізли до вух. Річ у тому, що в газетах з'явилась нова, ще менша заміточка. Вже не про вбивство, а про звичайнісінький собі нещасний випадок:
"Під колеса потяга потрапила невідома людина середнього віку, висока, з чорним кучерявим волоссям і сивими очима. На лівому стегні помітний слід недавнього закритого перелому кістки. Документів при потерпільцеві не виявлено".
Левонтій Горбатюк негайно відвідав морг, але впізнавати Матвія не входило в його наміри. Головне — щоб душа була спокійна. А що все доведеться починати заново — то вже таке життя…
Примітки
[1]
Вигук щирого задоволення.
[2]
Орднунк — порядок (нім).
[3]
А разом буде шістсот п'ятдесят... Не треба так, мала!
[4]
Ці теперішні діти… В наш час…
[5]
Все залежить від того, хто почне першим, панночко. А першими почнемо ми!