Сватання на Гончарівці

Сторінка 17 з 17

Квітка-Основ'яненко Григорій

На зло не будет часу, вiрно.

Чуть што не так, каманда "смiрно"!

I фуктель паказал їм бравой,

I "с места марш все: левой, правой!"

I в ногу будуть все хадiть,

Кагда ж тут есери завадiть?

А што, тавариш, как?

Т и м и ш.

Так-таки, так.

С к о р и к.

Ах, матушка воєнна служба!

В тебе адной любов i дружба!

В с і.

Ах, матушка воєнна служба!

В тебе адной любов i дружба!

С т е ц ь к о (перед тем возвратившийся).

Ось i я до вас вернувся,

Ось i я вже схаменувся;

I женитися не буду

Нi до вiку, нi до суду.

Своїм дiтям закажу:

Не женiтесь, не казiтесь,

Так i батьковi скажу:

А чому вiн оженився?

Я б без нього народився.

Всяк про щастя все питає,

А того нiхто не знає,

Що тогдi б прийшло добро,

Якби не женивсь нiхто.

А що, Тимiше, як?

Т и м i ш.

Так-таки, так.

С т е ц ь к о.

От тогдi б прийшло добро,

Якби не женивсь нiхто.

В с i.

От i згинуло б добро,

Якби не женивсь нiхто.

Т и м i ш.

Гай, гай, товкуєте об чiм!

Тогдi добро ми будем знати,

Як що-небудь не так зовсiм, —

А нам не спорить, а казати:

Та так-таки, так.

Хоч луплять волость писарi;

Жiнки у гречку знай все скачуть;

В горiлку воду шинкарi

Знай ллють; та що робить? всi кажуть;

Та так-таки, так.

Багатий дметься, мов шкурат,

I часом бреше, пальцi знати!

Сам бачиш? — вiн чортяцi брат,

Не треба спорить, а казати:

Та так-таки, так.

(К зрителям).

А що, чи можна вас спитать?

Чи сватанням вам не остили?

Як нiчого про те сказать, —

Плеснiть, панове мої милi!

От-так, от-так!

ФИНАЛ

В с i.

Поки добра на свiтi ждати,

Так нам оттут хiба дрiмати?

Ану! почнем лишень гуляти!

Горiлка є, музика гра.

Дiвчата! Нуте танцювати!

Трара-рара, трара-рара.

(Общие танцы).