Сон літньої ночі

Сторінка 17 з 17

Вільям Шекспір

Гробниці Ніна! — Нін — легендарний цар Ассірії і засновник її столиці Ніневії.

Що ти бачиш?.. Що ж, як не свою ослячу голову! — Популярний жарт часів Шекспіра.

Скоріш повірю, що до антиподів Крізь землю можна продовбать віконце — Антиподами стародавня наука називала жителів діаметрально протилежних пунктів земної кулі. В античному світі існування антиподів заперечували Лукрецій, Пліній, Плутарх, а в ранньому християнстві Августін.

Спивають кров зі щік гіркі зітхання — В давнину вірили, що з кожним зітханням людина втрачає краплю крові.

Татарина стріла — тобто стріла з вигнутого лука Купідона (Ерота), який називали татарським на відміну від прямого англійсь-кого.

Тавр (Торос) — гірський хребет у Малій Азії.

Геть, ефіопко!.. — Татарко смагла! — Свідчення зневаги до Гермії.

... мальована жердина? — Високий стовп, прикрашений різнобарвними стрічками, який в Англії встановлювали на травневі свята.

... огорни їх млою, Чорнішою, ніж Ахерон — Підземна ріка, через яку душі померлих переправлялись до Аїду, царства мертвих.

Дракони ночі вже беруть розгін — За міфічними уявленнями, колісницю богині ночі та королеви духів Гекати везли чорні драко-ни.

Аврора — богиня вранішньої зорі в римській міфології.

А ті, чий вічний дім На роздоріжжі — Самогубці, яких, за звичаєм, не ховали в освяченій землі, щоб їхні душі не знали спо-кою.

Заграйте-но щось рублем по качалці — Навій хоче послухати звичну для нього сільську шумову музику.

Послухай, люба, пісню гончаків — Образ має реальну основу: аристократи часів Єлизавети підбирали мисливських собак до зграї так, щоб гавкіт їхній звучав мелодійно.

Кадм — герой грецького епосу, син фінікійського царя Агено-ра, засновник міста Фів.

Спартанські собаки — порода дуже лютих псів.

Фессалія — область Греції біля Егейського моря, що слави-лась родючими землями.

Валентинів день Давно минув — За повір'ям, 14 лютого, в день св. Валентина, птахи повертаються з півдня й починають зби-ватися в пари.
Бо нині, як і ми, ці вірні пари… поєднаються навіки — На початку п'єси до весілля лишалося Ч дні, які дивним чином минули за одну ніч. Авторський недогляд.

... хай складе баладу про мій сон — Народні співці в часи Шекспіра часто писали балади на злобу дня.

... шести пенсів щоденно — Вдячні патрони призначали своїм улюбленим акторам пенсію. Вілл Кемп, блазень з трупи Лорда Камергера, після вдалого виступу в Норвічі отримав від мера цього міста довічну пенсію в 40 шілінгів щорічно.

Ледина дочка — Єлена Троянська.

Поетів зір в високому безумстві... — Існує думка шекспіроз-навців, що цей монолог про силу уяви та її здатність перетворювати світ Шекспір написав пізніше.

"Бій з кентаврами" — Йдеться про битву з кентаврами Геракла і Тезея, які прийшли на допомогу цареві лапіфів Періфою.

Фракійський.співець — Орфей; за легендою, став жертвою вакханок, прихильниць культу Діоніса (Вакха).

"Як дев'ять муз оплакують Науку…" — іронічний натяк на поему Едмунда Спенсера "Сльози муз" (1591), в якій автор з гіркотою писав про те, як нехтують ученістю й ученими людьми.

Олеандр — перекручене від імені Леандр. Мегеро — перекру-чене вгд імені Геро. Майстри мають на увазі трагічних коханців Леандра і Геро.

Пехвал — і Прокруста — в оригіналі Прокруса — перекручені імена подружжя Кефала і Прокріди. За міфом, підозрюючи чоловіка у зраді, Прокріда стежила за ним під час полювання й випадково стала його жертвою. Образ Кефала як вірного коханого розрахований на комічний ефект.

Фурії — богині помсти; парки — богині людської долі в римській міфології.

Бергамський танець — італійський веселий селянський танок.

Поклонники Гекати — в оригіналі "троїстої" Гекати (triple Hecate). Культ велительки підземного царства існував у трьох формах: Гекати під землею, Діани на землі, Місяця на небі.

А мене вперед послали — За дверима замести — Перший фінал п'єси являє собою так звану "маску", тобто інтермедію ельфів, які виконують різні весільні обряди. Ця кінцівка виконувалася, власне, на весіллі.

А як ми вам не вгодили... — Другий фінал, яким завершували п'єсу в загальнодоступному театрі.

Наталя ЖЛУКТЕНКО

______________________________________________

Тексти представлено за виданням "Вільям Шекспір. Твори в шести томах. Том 2", Київ, "Дніпро", 1985.