Цар, завоювавши якийсь край, так наставляв свого намісника в ньому:
— Будь друг людям добрим і справедливим, тиран — лихим, а до решти застосовуй закон.
276. Єдиний гідний муж
Бузурджміхр дуже розгнівив царя, і той його повісив.
Коли про це довідалася царська дочка, вона вибігла з дому і з непокритою головою проминула натовп чоловіків, що здивовано дивилися на неї. Але біля повішеного Бузурджміхра вона покрила собі голову.
Цар вельми зчудувався і запитав, чому вона так учинила.
Дівчина відповіла:
— Серед усіх чоловіків твого царства він єдиний гідний муж.
277. Щасливе місто
Шапур-шах23 говорив:
— Лише те місто можна вважати за велике й щасливе, де цар звитяжний, судді справедливі, ринки багаті, лікарі вдатні, а ріка повновода.
278. Дивна вдача людська
Бузурджміхр казав:
— Дивне життя. Людина звичайно байдужа до того, хто її любить, і палає пристрастю до того, хто її ненавидить.
279. Хто досконалий
У Бузурджміхра запитали:
— Кого можна вважати за досконалого?
— Того, хто несмертельний,— відповів він.
Він мав на увазі бога.
280. За що йому платять
Дружина про щось запитала Бузурджміхра, а він не спромігся їй відповісти. Тоді вона сказала:
— Ти головний радник нашого правителя. Якщо ти не годен відповісти на таке просте запитання, то за що він тобі гроші платить?
Бузурджміхр відказав:
— Правитель мені платить лише за те, що я знаю. Якби він платив мені за те, чого я не знаю, то не вистачило б скарбниць усіх правителів на землі.
281. Хто чого потребує
Мудрець казав так:
— I до найслухнянішого коня треба батога, і найскромнішій жінці треба чоловіка, і найрозумнішому мужеві — поради інших.
282. Переконливий доказ
Коли помер один правитель, мудрець сказав:
— Учора він багато говорив, але сьогоднішній його доказ переконливіший.
283. Що треба серцю
Інший мудрець навчав:
— Серце потребує розуму, як тіло їжі.
284. Доля і заслуги
Якось філософ казав:
— Доля не завжди відповідає заслугам і здібностям людей. Часто дурні досягають успіхів, а мудрих спіткає невдача.
285. Вибирай придворців
Арташір казав правителю:
— Бери за придворців тільки гідних людей, аби негідні поганими вчинками не сплямили твого імені.
286. Хосров і низькорослий
Правитель Хосров проїздив зі своїм почтом вулицями столиці.
Раптом до нього підбіг маленький чоловік і з плачем став жалітися на якогось кривдника. Але Хосров одвернувся від нього, не захотівши дослухати нещасного.
Придворці здивувалися і запитали, чому він так учинив.
Хосров відповів:
— Низькорослі люди нечесні, та й ніхто таких не кривдить.
Коли скаржник це почув, то ще дужче заплакав і звернувся до Хосрова:
— О правителю, той, хто мене скривдив, ще нижчий на зріст!
Хосров розсміявся і дозволив бідакові викласти свою скаргу.
Розділ 11. Вислови індійських мудреців
287. Індійська розрада
У індійців є звичай: коли хтось помирає, в небіжчикову сім'ю приходять близькі друзі, озброєні з ніг до голови, і говорять:
— Покажіть нам того, хто вбив нашого товариша, і ми помстимося за нього.
Родичі відповідають:
— Того, хто прибрав його душу, бачити не можна. Він незримий.
Тоді прибулі втішають:
— Чи варто жалі впускати в душу, коли влада незримого сильніша за нас.
288. Земні пристрасті
Мудрець говорив:
— Земні пристрасті — як морська вода: що більше п'єш, то більше хочеться пити.
289. Не довіряй ворогам
Інший індійський мудрець навчав:
— Ніколи не вір ворогові. Навіть тоді, коли він підлещується до тебе. Пам'ятай: вода, що закипіла на вогні, може пролитися і погасити вогонь.
290. Міць духу і тіла
Кажуть: розумний прагне зміцнити свій дух, а дурень — тіло.
291. Найгірша країна
В одного мудреця запитали:
— Яка країна найгірша в світі?
— Та, в якій ніколи немає спокою, а люди завше голодні,— відповів він.
292. Люди, що втомлюють інших
Індійський мудрець говорив:
— Є п'ять гатунків людей, що тільки втомлюють інших. Перший: дурень, який намагається вчити хоч би кого. Другий: той, хто хоче досягти неможливого. Третій: правитель, що ніколи не радиться з міністром. Четвертий: людина, яка силкується зробити те, чого ніколи не зможе. П'ятий: хитрун, що сподівається ошукати всіх.
293. Кого легко зловити на брехні
Мудрець казав:
— Легко спіймати на брехні можна таких двох людей: воїна, що хвалиться своїми ратними подвигами, але на тілі не має жодної подряпини; ченця, який запевняє, що живе дуже скромно, мов справжній аскет, але шию має жирну.
294. Безнадійний дурень
Хтось запитав:
— Кого можна вважати за безнадійного дурня?
Йому відповіли;
— Того, хто одружився з вродливою дівчиною, а сам вибрався у далеку мандрівку.
295. Гроші — для живих
В індійського мудреця запитали:
— На що не варто витрачати багато грошей?
— На одяг для покійника,— відповів той.
296. Неодружена жінка
Мудрець говорив:
— Неодружену жінку можна порівняти з безводною річкою.
297. Різниця між сліпим і дурнем
— Яка різниця між сліпим і дурнем?— запитали одного.
— Сліпий не відрізняє світла від темряви, а дурень — розуму від глупоти,— відповів він.
Розділ 12. Вислови єврейських мудреців
296. Цнотливість і розбещеність
Один мудрець говорив:
— Цнотливу чи розбещену людину видно не лише з її вчинків, але й з манери розмовляти.
299. Пізнання дружби і ненависті
Хтось написав на стіні в'язниці: "Тут дім журби і смутку, де люди поховані за життя. Тут пізнаєш справжню дружбу товаришів і ненависть ворогів".
300. М'ясо їсть м'ясо
Аскет, побачивши людину, яка їла м'ясо, сказав:
— М'ясо їсть м'ясо.
301. Дарунок і борг
Мудрець казав:
— Людина, яка зробила спершу поганий вчинок, а потім щось добре, не заслуговує винагороди, бо дарунок не відшкодовує боргу.
302. Знай міру
Інший казав:
— Надмірність у їжі так само шкодить людині, як зайвий дощ посівам.
303. Як стати улюбленцем божим
Якось бог казав Аврааму:
— Чи відомо тобі, чому саме ти став моїм другом?
Авраам здивувався і відповів:
— Повідай мені це, боже!
— Та тому,— пояснив бог,— що ти волієш бути скривдженим, ніж кривдником.
I тепер усі знають, що стати улюбленцем божим можна лише тоді, коли наслідуватимеш в усьому Авраама.
304. Підступний чоловік
Мудрець говорив:
— Підступний чоловік схожий на вийнятий з піхов меч: з вигляду привабливий, але якщо з ним необережно поводитися, то легко скалічитися.