Щоб обгрунтувати попередній розділ, де йшлося про особисті враження, годилося б навести уривки з Писань і виявити подібність між пророцтвами. Проте насамперед слід відповісти на запитання: чи можливо взагалі дізнатися про майбутнє? В наше ейнштейнівське століття вже ніхто не сумнівається, що коли сучасність реальна, то вона й мусить походити з реальності, бо ж реальне не може випливати з нереального. А це означає, що минуле таке ж реальне, як і майбутнє. Якщо сьогодення відчутне, то таким повинно бути й майбутнє, хоча наша оцінка того, що має статися, і може виявитися неточною. В нашому календарі 365 днів, і частини цих днів чи місяців ще не було, проте й вони присутні в календарі. Точнісінько так усі роки, що залишились до 2000 року, входять у XX століття. Якщо вірно запрограмований комп'ютер дає точні прогнози, то немає підстав вважати, що людський мозок не здатен на те саме. Засвідчують це достовірні випадки пророцтв, що справдилися —наприклад, Нострадамусових.
Ясно, що в царині пророцтв, як і в будь-якій іншій царині діяльності, одні особи більш компетентні, ніж інші.
Не треба бути пророком, аби бачити, що сьогодні перед людством лише два шляхи: єднання світу й мир чи продовження
конфліктів, війн і духовне виродження. Цікаво б знати, що ж говорили провидці про наше сьогодення. Як у попередньому розділі, де йшлося про легенди Азії, і в цьому розділі перевагу буде надано Тібету та Індії.
Проте і Біблія має численні рядки, що описують астрономічні явища в "новітні часи". Пророк Ісайя, наприклад, мовить про "нові небеса й нову землю (66,22)". У Новому завіті святий Лука пише про "знаки на Сонці, Місяці й зорях" (21,11)".
Армагеддон "Апокаліпсису" має синонім в азіатських текстах, де його називають "Битвою Шамбали".
Згідно з тібетськими текстами, коли зло з його ненавистю, війною і моральним занепадом охопить усе людство, Шамбала єдина збереже вчення Будди. Вчені лами вірять, що епоха ця вже настала і що остання битва між силами Світла і силами Пітьми вже точиться. Вони кажуть, що коли ворог з'явиться біля царства Шамбали, її володар збере свої легіони священних істот і атакує орди зла. "Шамбала Смонлам" так описує цю битву:
"Безстрашний серед своєї армії богів, Зі своїми дванадцятьма легіонами, Ти скачеш на коні, Встромляєш спис у груди Хануманди —Ватажка злих сил, що піднялися Проти Шамбали, І так буде знищене зло".
Тібетські тексти стверджують, що ця ера покари триватиме триста років і очистить світ від зла. У цей період навіть Трансгімалайське плато покриє вода, можливо, хвилі потопу.
Супроводжуваний вулканічними виверженнями й ураганами, цей катаклізм буде таким нищівним, що мало хто вціліє. Але істинне вчення збережеться і народиться новий світ, де просвітлені сяятимуть, як "зорі в небі".
Тхубтен Джігме Норбу, верховний лама, видатний знавець давніх буддійських текстів Тібету, написав в Індії такі рядки:
"Майбутнє для нас значною мірою невідоме, проте, очевидно, воно не буде для світу легким, якщо вірити легенді про Шамбалу і зважати на дедалі зростаючі руйнівні дії людини".
Огляд тібетського фольклору був би неповним без згадки епосу про Гесер-хана, що не входить до списку основних буддійських творів. Цей великий епос, відомий від Тібету до Монголії та Ладакху, оповідає про Гесера з Ліна, майбутнього визволителя Азії. Епос походить, очевидно, з північно-східного Тібету. Питання, чи пов'язаний він із давнім тібетським культом Бонпо, сходознавцями не вирішено. Та як би там не було, епос істотно вплинув на буддистів Азії.
Найвища вершина снігового хребта Амне-Мачін, східного відгалуження Куньлуня, у племені голек називається Іесер-пхо-бран, тобто Палац Гесера. Вважається, що резиденція цього легендарного царя розташована десь між Дже-кундо й Канцзе. Александра Девід-Ніл, яка одвідала князівство Лін півстоліття тому, написала книгу "Надлюдське життя Гесера з Ліна". Можна вважати, що цій легенді щонайменше тисяча років, хоча деякі вчені й наполягають, що їй передувала якась більш рання версія.
У минулі віки зображення Гесер-хана наносилися на танки, що відтворюють образ великого буддійського реформатора XIV століття Цзонкаби, засновника монастиря Таші Лхунпо поблизу Шігадзе. Це —центр тібетського езотеризму, де культивується і вивчається наука Шамбали —калачакра.
П'ятдесят років тому тібетські лами-містики запевняли, що Гесер та його помічники справді живуть у Тібеті, що народилися вони в Шамбалі. Тож пророцтва володаря Шамбали напрочуд схожі на пророцтва Гесера з Ліна, як це засвідчує уривок з "Велінь Гесер-хана":
"Коли на п'ятому році з'являться вісники Північної Шамбали, не забудьте зустріти їх".
У цьому тексті немає згадки про тварин чи елементи, невіддільні від тібетської календарної системи, отож годі з'ясувати, що означає тут "п'ятий рік". Проте згадка, що мають з'явитися посланці Шамбали, сама по собі знаменна.
Лами, що знають калачакру, підкреслюють критичний характер нашого століття, їх передбачення щодо історичних подій на диво точні. Скажімо, коли вибухнула перша світова війна, лхаський оракул заявив, що Німеччина —це "слон, якого неодмінно повалять".
У XIX столітті цей оракул попередив, що в другій половині Року дерев'яного дракона (1904) на Лхасу нападуть зовнішні вороги. Британський експедиційний корпус виступив проти Тібету 1903 року, а 1904 року Лхасу було окуповано. Підполковник Л. А.
Уедделл, що брав участь у цій кампанії як головний хірург британської армії, пізніше написав таке в книзі "Лхаса і її таємниці (1905)":
"Вражає, як змогли астрологи Тібету завбачити спустошливу бурю, що готувалась проти їхньої країни, задовго до її початку, і як вони точно визначили рік, коли вона розпочнеться"^ Полковник Янгхазбенд і сер Чарлз Белл і собі пишуть, що особисто читали це давнє пророцтво в Лхасі. Не менш вражає надруковане провіщення Китайської революції 1911 року, що з'явилося в Тібеті задовго до падіння Піднебесної.
Близько 1920 року монастир Тенджілінг обнародував дивне пророцтво про те, що тринадцятий далай-лама, який правив тоді, буде останнім. Перед своєю смертю в 1933 році далай-лама Тхубтен Г'яцо зробив схожу заяву про те, що в Тібеті настає кінець ламаїзму, і застеріг про необхідність готуватися до великих змін у найближчому майбутньому. Зі встановленням соціалістичного ладу в Китаї і вигнанням чотирнадцятого далай-лами в Індію, вікова буддійська традиція в Тібеті майже зникла. Найкращі пророки —ті, хто провіщує неможливе.