Шагренева шкіра

Сторінка 67 з 67

Оноре де Бальзак

60. Марселіна — мати Фігаро, персонаж із комедії Бомарше "Безумний день, або Одруження Фігаро".

61. Шеньє Андре (1762-1794) — видатний французький поет кінця XVIII ст., загинув на гільйотині під час якобінського терору.

62. Мені не часто доводилось за цей довгий період праці проходити мостом Мистецтв...— Прохід по цьому мосту у тогочасному Парижі був платним. Ідеться про крайню скруту, в якій перебував герой твору.

63. Ніби Арієль влітав, як сильф...— Арієль — світлий дух повітря в драмі Шекспіра "Буря"; сильфи — у середньовічних алхіміків міфічні істоти чоловічої і жіночої статі, уособлення стихії повітря.

64. Сен-Дені — мається на увазі школа для дочок кавалерів ордену Почесного легіону, яку заснував Наполеон у передмісті французької столиці Сен-Дені.

65. Новий Пігмаліон — за давньогрецьким міфом, скульптор Пігмаліон створив таку чудову статую Галатеї, що сам у неї закохався. Боги пожаліли Пігмаліона, оживили статую, і Галатея стала його дружиною. У Бальзака "новий Пігмаліон", так би мовити, діє навпаки,— хоче зробити з живої дівчини мармурову статую.

66. Не жінка, а загадка — парижанка-напівросіянка...— Прообразом графині Феодори послужила графиня Багратіон.

67. Лозен — придворний Людовіка XVI, прославився страшенною розбещеністю.

68. ...в таких краватках, що вся Кроатія лусне з заздрощів.— Гра слів: французьке слово eravate (краватка) вважається похідним від слова croat (хорват). Форма хорватського війська включала пишні краватки, які згодом стали модними у Франції.

69. Мадонна Муріяьйо з колекції маршала Сульта.— Цей наполеонівський маршал у 1808-1812 рр. командував французькими військами в Іспанії, звідки вивіз колекцію картин іспанського живопису, в тому числі "Мадонну" відомого живописця Бартоломе Мурільйо (1618-1682).

70. Листи Лекомба — любовні листи Марії Лекомба, героїні голосного кримінального процесу XVIII ст.

71. ...читаючи "Кларису Гарлоу", співчувати рикові Ловласа.— "Клариса Гарлоу, або Історія молодої леді" — роман англійського письменника Семюела Річардсона (1689-1761); Ловлас — герой цього роману, безчесний спокусник.

72. Сцени з Арсіноєю і Арамінтою — Арсіноя — героїня із "високої комедії" Мольєра "Мізантроп", лицемірна кокетка; Арамінта — героїня з комедії "Старий парубок" англійського драматурга Вільяма Конгріва (1670-1719).

73. Справа з кольє — скандальна справа з купівлею кольє королевою Марією Антуанеттою, дружиною Людовіка XVI, в якій були замішані державні діячі, придворні аристократи, духовні особи тощо.

74. ...історією революції в роялістському дусі.— Роялісти — прибічники королівської влади, монархісти, запеклі противники революції.

75. Жан-Поль — псевдонім німецького письменника Йоганна Пауля Ріхтера (1763-1823), який у своїх романах і повістях поєднував сентименталізм і гротескну фантастику.

76. Чімароза Доменіко ( 1749-1801 ) — італійський композитор, автор опер, популярних у першій третині XIX ст. Найвідоміша його опера — "Таємний шлюб".

77. Поліклет — давньогрецький скульптор і теоретик мистецтва другої половини V ст. до н. е. Вивів цифровий закон ідеальних пропорційних співвідношень людського тіла.

78. Фіваїдські самітники — християнські подвижники перших століть нової ери, які жили в пустелі поблизу єгипетського міста Фіви.

79. ...бочка мальвазії герцога Кларенса.— За легендою, герцога Кларенса, брата англійського короля Едуарда IV (друга половина XV ст.), утопили в бочці з мальвазією.

80. Лаццароні — неаполітанські люмпени;

81. ...йому, поетові, потрібна була Греція, щоб зіграти з Махмудом.— Восени 1823 р. Байрон виїхав до Греції, щоб узяти участь у визвольній боротьбі грецького народу проти турецького панування; Махмуд II — турецький султан, який у той час правив імперією (1808-1839).

82. ...адже геркулесова чаша під кінець оргії звільнила світ від Александра! — За легендою, Александр Македонський помер, випивши на бенкеті величезну чашу вина.

83. Євсевій Сальверт — автор книги "Філософський та історичний трактат про імена людей та народів і про географічні назви" (1823).

84. Сент-Пелажі — в часи Бальзака паризька в'язниця для злісних боржників.

85. Баремова мораль — мораль дріб'язкового розрахунку. Бертран Барем у XVII ст. видав довідник з рахівництва.

86. Грез Жан Батіст (1725-1805) — французький живописець сентиментально-моралізаторського напрямку. Бальзак має на увазі його картину "Паралітик" (1763).

87. Ролен Шарль (1661-1741) — французький вчений-історик і педагог.

88. Оріген (бл. 185 — бл. 253) — християнський теолог, філософ і філолог, представник ранньої патристики ("отці церкви"). Для нього характерне поєднання платонізму з християнським аскетизмом.

89. ...побачив Манфреда там, де сподівався побачити Чайльд-Гарольда.— Манфред, герой однойменної драматичної поеми Байрона, охоплений настільки глибоким розчаруванням, що це доводить його до душевної прострації; Чайльд-Гарольд, герой поеми "Паломництво Чайльд-Гарольда", теж страждає від розчарування і спліну, але хоче їх подолати й відправляється в мандри.

90. ...ви не засвоїли варварської мови нової школи...— Йдеться про романтизм, якого не приймає класицист Порріке, дбаючи про "чистоту стилю".

91. ...бо опір узяв гору над рухом...— Натяк на боротьбу двох політичних партій у Франції після революції 1830 р., коли ліберали, "партія руху", виступали за реформи, а "партія опору" відстоювала режим Липневої монархії.

92. Андуйлетська абатиса — персонаж із роману Л. Стерна "Трістрам Шенді"; сварячись, вона вимовляла тільки половину слів, щоб "зменшити гріх".

93. Вестолл Річард (1765-1836) — англійський художник, ілюстратор творів Шекспіра й Мільтона.

94. Мене-Текел-Фарес — за Біблією, слова, начертані на стіні вогненною рукою під час бенкету вавілонського царя Валтасара. Вони пророкували падіння Вавілону і смерть його володаря.

95. "Ось через що в вас дочка оніміла!" — Фраза з комедії Мольєра "Лікар мимоволі".

96. Овернка — жителька старовинної провінції Овернь у центральній Франції.