Сореля Альберта Амадора Дегерлунда
Honoratissime Архімагістре,
безсумнівно, до Капітула дійшли чутки про інциденти, які мали місце влітку anno currente на західних рубежах Темерії, в результаті цих інцидентів, як ми припускаємо, втратило життя близько сорока (а точну цифру назвати неможливо) осіб, головним чином, некваліфікованих лісних робітників. Інциденти, на наш превеликий жаль, пов'язані з особою Магістра Сореля Альберта Амадора Дегерлунда, члена дослідницької спілки Комплексу Ріссберг.
Дослідницька спілка Комплексу Ріссберг також співчуває втратам родин жертв інцидентів, хоча жертви, які перебували на нижчому щаблі суспільної ієрархії, і які зловживали алкоголем та вели аморальний спосіб життя, вочевидь, взагалі не мали ніяких родинних зв'язків.
Прагнемо нагадати Капітулу, що магістр Дегерлунд, учень і вихованець архімагістра Ортолана, є видатним науковцем, фахівцем у галузі генетики, який досяг величезних, якщо не сказати неоцінимих успіхів у сфері трансгуманізму, інтрогресії та видоутворення. Досліди, які проводить магістр Дегерлунд, можуть мати ключове значення для розвитку і еволюції людської раси. Як відомо, людська раса поступається расам нелюдським з точки зору більшості фізичних, психічних та психомагічних характеристик. Експерименти магістра Дегерлунда, які базуються на гібридизації й об'єднанні наборів генів, першочергово мають на меті зрівняння людської раси з нелюдськими, а у довготривалій перспективі — завдяки видоутворенню, домінування над ними й цілковите їхнє підпорядкування. Не мусимо пояснювати, яке це має колосальне значення. Було б нерозсудливо, якби такі дрібні інциденти сповільнили або поклали край вищеназваним науковим працям.
Щодо особи самого магістра Дегерлунда, то дослідницька спілка Комплексу Ріссберг бере на себе повну відповідальність щодо його медичної опіки. У магістра Дегерлунда і раніше проявлялись нахили до нарцисизму, брак емпатії і легкі емоціональні розлади. В період, що передував діям, вчинення яких йому закидають, цей стан погіршився аж до прояву афективного біполярного розладу. Можна стверджувати, що в момент виконання дій, вчинення яких йому закидають, магістр Дегерлунд не контролював своїх емоціональних реакцій і мав порушення здатності відрізняти добро від зла. Можна вважати, що магістр Дегерлунд був non compos mentis, eo ipso тимчасово втратив здатність мислити тверезо, тож карної відповідальності за приписувані йому дії нести не може, оскільки impune est admittendum quod per furorem alicuius accidit.
Магістра Дегерлунда було переміщено ad interim в засекреченому місці, де він проходить курс лікування і продовжує свої досліди.
Вважаючи справу закритою, хочемо звернути увагу Капітулу на особу констебля Торквіла, який провадить слідство в справі інцидентів у Темерії. Констебль Торквіл, що перебуває у підпорядкуванні бейліфа з Горс Велена, досі був відомий як сумлінний служитель закону та заповзятий охоронець правопорядку, тепер виявляє надмірну старанність у питаннях, що стосуються інцидентів у вищеназваній місцевості, й скеровує слідство у цілковито протилежний нашій точці зору бік. Не було би зайвим вплинути на його керівництво, або воно трохи стишило його запал. А якщо це не допоможе, варто було би провести люстрацію, дослідити особові справи констебля, його дружини, батьків, дідів, дітей і решту членів родини з точки зору їхнього особистого життя, минулого, судимостей, майнових справ та сексуальних уподобань. Пропонуємо звернутись до адвокатської контори "Кодрінгер і Фенн", послугами якої, якщо Капітул дозволить нагадати, вже доводилось користуватись три роки тому, коли на меті стояла дискредитація і компрометування свідків у справі, відомій як "зернова афера".
Item, прагнемо звернути увагу Капітулу на те, що в дану справу був, на жаль, вплутаний відьмак, відомий як Геральт із Рівії. Він мав безпосереднє відношення до інцидентів у селищах, ми також маємо всі підстави припускати, що він пов'язує зазначені події з особою магістра Дегерлунда. Цього відьмака також слід приструнити, в тому випадку, якщо він надто завзято дошукуватиметься істини. Звертаємо увагу, що асоціальна манера поведінки, нігілізм, емоціональна нестабільність та непередбачуваний характер вищеназваного відьмака може призвести до того, що одного лише попередження буде non sufficit і виникне потреба вдатись до крайніх заходів. Відьмак знаходиться під наших постійним наглядом і ми готові застосувати ці заходи, якщо, звичайно, Капітул їх схвалить і визнає доцільними.
З надією, що дане пояснення здасться Капітулу достатнім для закриття справи, bene valere optamus, з глибокою повагою
від дослідницької спілки Комплексу Ріссберг
semper fidelis vestrarum bona amica
Бірута Анна Маркетта Ікарті manu propria
Розділ сімнадцятий
Відплати ударом за удар, люттю за лють, смертю за смерть, і відплати з лихвою! Око за око, зуб за зуб, чотирикратно, стократно!
Антон Шандор Ла Вей, Сатанинська Біблія
— Якраз вчасно, — понуро промовив Франс Торквіл.
— Встиг ти, відьмаче, акурат на видовище. Зараз почнеться.
Лежав на ліжку, горілиць, білий, наче крейда, з волоссям, мокрим від поту і прилиплим до чола. Вдягнений був лишень у просту лляну сорочку, яка Геральтові одразу видалась надто схожою на поховальний саван. Ліве стегно, від паху аж по коліно, було перетягнуто просякнутою кров'ю пов'язкою.
Серед кімнати стояв стіл, накритий простирадлом. Низенький тип у чорному каптані без рукавів викладав на столі інструменти, по черзі, один за одним. Ножі. Клещі. Долота. Пилки.
— За одним тільки шкодую, — скреготнув зубами Торквіл. — Що не зміг їх, скурвисинів, затримати. На то божа воля, не судилось мені… І вже не судитиметься.
— Що сталось?
— Те саме, до біса, що в Тисах, Роговизні й Сосниці. З однією лише різницею, що цього разу було на узліссі. І не на галявині, а посеред гостинця. Напали на подорожніх. Трьох убили, двох дітей викрали. Пощастило, що я зі своїм загоном був неподалік, одразу кинулись навздогін, скоро побачили їх. Двох амбалів, великих, ніби бики та одного огидного горбаня. Цей горбань і вальнув по мені зі свого арбалету.