Простак (Простодушний)

Сторінка 20 з 21

Вольтер

ПРИМІТКИ

339

Перше видання повісті побачило світ 1767 р. у Женеві, хоча місцем видання був Утрехт. Як і деякі інші свої повісті, Вольтер повість "Простак" своїм іменем не підписав, вказавши прізвище письменника-плебея, колишнього ченця Анрі Дюлорана (1718–1783), автора антиклерикальних поем, романів та нарисів, зокрема роману "Кумусь Матьє, або Зрадливості людського розуму" (1766). Під іменем Дюлорана повість того ж року перевидали в Парижі з назвою "Гурон, або Простак", і вона мала великий успіх 1767 р. Тоді ж офіційну заборону на повість наклала церковна цензура.

340

ПанотецьКеснель – отець Кеснель Паск'є (1634–1719), французький богослов, один з найвидатніших теоретиків янсенізму

341

Святий Дунстан (925–988) – архієпископ Кентерберійський, зарахований до сану святих.

342

Сен-Мало – французький порт на узбережжі Бретані

343

СвятийАвґустин (354–430) – християнський теолог і церковний діяч, родоначальник християнської філософи, історії, видатний представник західної патристики

344

Рабле – Франсуа Рабле (1495–1553) – французький письменник зрілого Відродження, ідеолог так званої "гуманістичної інтелігенції", яка опиралася на ідею абсолютної "освітньої" монархії 1532 р. з'являється його відомий роман "Гаргантюа", продовженням якого був "Пантагрюель". У цих романах стріли своєї сатири Рабле скеровує проти схоластичного виховання, правничої системи, надуживання в судах тощо. Політичний ідеал Рабле – "мудрий освічений гуманіст" – король Пантагрюель.

345

…до Ренської бухти – річка Ренс у Франції, впадає до Ла-Маншу.

346

Барбадська горілка – антильська горілка.

347

Гуронець – індіанець Північної Америки, гуронці заселяли Канаду до появи там французів.

348

Болінгброк (1678–1751) – англійський міністр, філософ-деіст, приятель Вольтера.

349

"Nihil admirare" (лат.) – "нічому не дивуватися" – вислів римського поета Горація.

350

Після скасування Нантського едикту багато французьких протестантів (гугенотів) покинули країну.

351

Усі ці слова справді гуронські. (Прим, авт.)

352

Превелебний панотець Саґар Теодат – католицький місіонер, який проповідував християнство серед гуронців, автор книги "Мандрівка країною гуронців" (1632) та словника гуронської мови.

353

Натяк на Вавилонську вежу і Вавилонське стовпотворіння (Буття, XI, 1–9)

354

Альґонкієць – представник групи індіанських племен Північної Америки, яка сусідить із ірокезами

355

Вольтер сприймав Англію як країну свободи, релігійної толерантності, англійські порядки протиставляв французьким ("Філософські листи", 1734)

356

Вислів Шекспіра з трагедії "Гамлет"

357

Трактування Гуроном творчості Рабле і Шекспіра багато в чому схоже на Вольтерове. Називаючи Рабле "п'яним філософом", а Шекспіра "п'яним дикуном", Вольтер не заперечував їхньої письменницької майстерності.

358

Плюмпудинг – запіканка з борошна або інших круп з різними приправами, солодощами й фруктами тощо.

359

На той час Ямайка, а також Віргінія, земля в Північній Америці, були англійськими колоніями

360

Біблійні персонажі, в їхніх руках була доля Христа.

361

Закон благодаті, милосердя і любові до ближнього – закон Нового Заповіту, закон жорстокості – строгий закон Старого Заповіту.

362

Святий Яків-менший – один із дванадцяти апостолів Христа, за переказами, навернув до християнства іспанців

363

Оглашенний – новонавернений, який готувався до обряду хрещення.

364

Ефіопську царицю Кандасію навернув до християнства її євнух Юда, який охрестився під час відвідин Єрусалима.

365

Дванадцять див – дванадцять подвигів, які здійснив грецький герой Геракл, перебуваючи на службі у царя Єврисфея

366

Закон умовний – тобто закон "писаний", громадянський і релігійний, на відміну від "законів природних" Під природним законом Вольтер розумів моральне почуття, закладене в самій людській природі

367

Евріт, цар Ехалійський – Грецький цар Евріт обіцяв віддати у дружини Гераклові свою доньку Іолу, якщо той переможе у стрільбі з лука Коли Евріт відмовився виконати свою обіцянку, розгніваний Геракл убив його, спустошив Ехалію і взяв із собою Іолу.

368

1689 р після інтронізації Вільгельма Оранського розпочалася англо-французька війна.

369

Із скасуванням 1685 р Нантського едикту короля Генріха IV (1598), за яким французькі гугеноти дістали право вільного віросповідання, більшість мешканців Сомюра емігрувала з міста, остерігаючись релігійних переслідувань.

370

"Nos dulcia linquimus arva, nos patriam fligimus" (лат) – рядки із "Буколік" (І, 3–4) Вергілія.

371

Це Фоятенелева відповідь одному руанському крамареві янсеністові (Прим. фр. вид.

372

Один невеличкий чорний чоловічок – протестантський священик

373

Тут йдеться про вояків, яких військовий міністр Лювуа відправив для впокорення протестантів.

374

Люллі Жан Батіст (Джованні Баттіста Луллі) (1632–1687), французький композитор італійського походження Фундатор французької національної оперної школи. Вольтер має на увазі гострі суперечки стосовно розвитку музичного театру, які виникли із прибуттям до Парижа італійської оперної групи під орудою Бамбіні. Прихильниками італійської опери буф стала низка французьких енциклопедистів.

375

Король Вільгельм – англійський король Вільгельм Оранський (1650–1702), правив з 1689 р.

376

Теперішній Папа – Папа Інокентій XI.

377

Люта суперечка – суперечка між Людовіком XIV і Папою Інокентієм XI тривала з 1678 до 1693 р Король наполягав, щоб прибутки єпископства до призначення нового єпископа в разі смерті попереднього ішли до королівської скарбниці.

378

Ла Шез Франсуа (1624–1709) – єзуїт, духівник Людовіка XIV, прихильник скасування Нантського едикту.

379

Єзуїтів вигнали із Франції 1764 р.

380

Лювуа, Мішель де Тем'є (1641–1691) – військовий міністр Людовіка XIV, здійснював жорстокі операції проти гугенотів.

381

Коляска, що возила з Парижа до Версаля й скидалась на невеличку закриту колісницю (Прим. фр. вид.)

382

Перший військовий урядовець – старший чиновник з військових справ.

383

Посади військовиків при королівському режимі продавали так само, як і адміністративні та суддівські

384

Йдеться про фортецю-в'язницю Бастилію, її будівництво розпочалося 1370 р за королювання Карла V