Прогулянка

Сторінка 6 з 6

Роберт Шеклі

На залізному обличчі Рета відбилося гофроване презирство. Люди марні як свідки. Гірше, ніж марні, тому що вони можуть спрямувати по помилковому сліду. З точки зору надійності найкращі роботи.

— Невже він не згадав чогось істотного?

— Дайте мені подумати! — сказав Хескінс, обличчя якого перекосило від напруги.

Рет чекав.

— Ситуація була небезпечною, — сказав Рет, — особливо для людини з вашими... е... е... неприємностями.

Непомітно для Кесвела він уважно вивчав його. Той поводився нормально, але зовнішність часто оманна, особливо в душевнохворих. У Кесвела була манія убивства, й нема підстав вважати, що вона зникла безслідно.

І Рет пошкодував, що так рано відіслав Сміта й його загін. Присутність збройних поліцейських іноді заспокоює.

Кесвел пройшов в інший кут кімнати, де стояла терапевтична машина. Одна рука в нього була все ще в кишені, іншу він любовно поклав на Регенератор.

— Бідолаха, він намагався щосили, — сказав він. — Звичайно, він не міг вилікувати те, чого не було. — Він посміхнувся. — Правда, йому це майже вдалося!

Стежачи за виразом обличчя Кесвела, Рет сказав підкреслено недбалим голосом:

— Радий, що все обійшлося, сер. Компанія, певна річ, компенсує втрачений час і завданий вам моральний збиток...

— Певна річ, — сказав Кесвел.

— ...і ми негайно замінимо цей Регенератор нормальною земною моделлю.

— В цьому нема необхідності.

— Нема?

— Нема. — У голосі Кесвела звучала твердість. — Терапія, почата машиною, спонукала мене здійснити глибокий самоаналіз. У момент повного проникнення у власну свідомість мені вдалося переоцінити й відкинути мій намір убити бідного Мегнесена.

Рет недовірливо нахилив голову.

— Ви не відчуваєте зараз такої потреби?

— Абсолютно.

Рет насупився, хотів щось сказати, але зупинився. Він повернувся до Фолансбі й Хескінса:

— Заберіть машину. Я з вами ще поговорю в магазині.

Керуючий і продавець підняли Регенератор і вийшли.

Рет зробив глибокий вдих:

— Містер Кесвел, я б вам дуже рекомендував прийняти безкоштовно новий Регенератор від Компанії. Без правильного лікування методом механотерапії зберігається небезпека поновлення процесу.

— У даному випадку небезпеки нема, — м'яко, але твердо сказав Кесвел. Дякую вам за турботу, сер. Спокійної ночі.

Рет знизав плечима й попрямував до дверей.

— Постривайте! — крикнув Кесвел.

Рет обернувся. Кесвел витяг руку з кишені. У руці був револьвер. Рет відчув, як струмки поту стікають під пахвами. Він оцінив відстань між собою і Кесвелом. Занадто далеко.

— Візьміть, — сказав Кесвел, протягаючи револьвер руків'ям вперед. Мені це більше не знадобиться.

Рет з байдужим виразом обличчя прийняв револьвер і засунув його у свою безформну кишеню.

— Спокійної ночі, — сказав Кесвел. Він закрив за Ретом двері й замкнув її.

Нарешті він залишився один.

Кесвел пройшов на кухню. Відкоркував пляшку пива, зробив великий ковток і сів за кухонний стіл. Він не спускав очей з крапки, яка знаходилася трохи вище й лівіше настінного годинника.

Він повинний розробити свій план зараз. Часу втрачати не можна.

"Мегнесен! Зле чудовисько, що зрубало горику Кесвелів! Мегнесен! Людина, що таємно збирається заразити Нью-Йорк огидною фім-манією! О, Мегнесен, бажаю тобі довгого-довгого життя, наповненого муками, що я тобі принесу! А для початку..."

Кесвел посміхнувся, уявивши, як він буде дваркувати Мегнесена влендихним способом.