***
Високе мистецтво завжди проявлятиме світ Божественних образів у земній матеріаль-ності, і воно пізнається по його впливу на душу людини.
***
Свобода слова та думки – це лише можливість людині подорослішати, перетворившись з об’єкта у суб’єкт еволюції. Але набагато важливішим за цю можливість є те, як цією можливістю скористаються.
***
І без сучасної науки люди здійснювали свою людську природу. "Ходив Єнох під богом, і забрав його Бог, і не було його". "І забрав Бог Ілію на небо і не знайшли його тіла на землі, і не стало його". Але є те, що стосується окремих людей і є процеси глобальні. Сучасна цивілізація і наука, що народила її – це процес глобальний, і його необхідно вмістити. Залишений сам на себе, він, цей процес, доведе планету до самознищення, а якщо його заперечувати, намагаючись повернути старі канони думки – його потік змете все на своєму шляху.
***
Живе духорозуміння – це сутність будь-якої релігії.
***
Сутність нового способу мислення повинна би полягати у тому, щоби релігія стала на-уковою, а наука – релігійною.
***
Принципи, спільні для всіх, а не особи – це те від науки, що повинно би прийти в релі-гію. У кожного свій Вчитель чи Аватар і живий зв’язок з ним, і це особиста справа со-вісті кожного, але існує спільний ґрунт, космічні закони, що однакові для всіх – і в цьому шлях до єдності і порозуміння. Одушевлений та одухотворений світ – це те з релігії, що повинно прийти у науку, тоді вчений буде знати, що кожна з енергій, які він прагне дослідити і поставити на службу людству, пов’язана з якимось життям, і якщо це життя тим чи іншим чином служить нашому благу, то і ми тим чи іншим чином ма-ємо послужити, і за законом Карми обов’язково послужимо, цьому життю.
***
Апостоли та пророки не вірили у Бога, вони знали Його і бачили Його так, як Він є, і в цьому сутність духорозуміння. Коли розумове переконання заміниться духорозумін-ням, раб стане другом, і всі стануть на шлях апостолів та пророків. Більше того, без цього неможливий подальший розвиток цивілізації або, скоріше, трансформація її в досконале добро.
***
Досконала влада над матерією фізичного та тонкого світів може належати і належатиме лише досконало релігійній людині.
***
Сутність еволюції релігійної свідомості у тому, щоби перерости релігію для стада, і прийняти релігію апостолів і пророків, маючи Духа Святого на собі.
***
Релігія апостолів та пророків це не дбання за своє спасіння, а у повні Духа смиренне служіння задля порятунку людей, служіння за наказом Господнім. Чим більше тобі да-но від Господа, тим більше добі належить смиренно, без жодного бажання відплати, віддати своїм братам бо як дане тобі, так має і віддатися.
***
Жива Етика не принесла у світ якоїсь нової релігії, бо її релігійний момент – це не культ якогось окремого Вчителя чи Вчителів, але спільні для всіх Космічні Закони та Храм Великого Духу і Всіх Його Святих. Агні Йогом може бути будь-хто, від буддиста до мусульманина, тому що Агні Йогом є будь-хто, хрещений вогнем. Врешті, світ не потребує якоїсь окремої нової релігії, він потребує очищення та повернення до першо-витоків світової релігійної думки. Але він потребує одухотворення науки. Одухотво-рення науки – це першочергове завдання Живої Етики.
***
Новий спосіб мислення замінить розумове переконання живим Знанням Духу, а сліпу віру – духорозумінням, і те, що раніше належало лише вибраним стане всезагальним надбанням. Більше того, на даний час не існує інших шляхів розвитку.
***
Дехто називає нове мислення, при якому духорозуміння замінить сліпу віру "науко-вим", але для мене це мислення у вищому ступені релігійне, більше того, є єдино релі-гійним, оскільки тільки духорозуміння є початком, продовженням та завершенням ко-жної релігії, а все інше, в кращому випадку, лише підготовка. Аналітичний розум може відсікти марновірства, і, врешті-решт, релігійна, емоційна людина без тверезості дуже легко впадає, і обов’язково впаде у "прелесть", або марновірство та астральне сп’яніння, але цей розум ніколи не створить Знання Духу. Але, врешті, немає супереч-ності у використанні цих термінів, оскільки духорозуміння – це точка, у якій вища на-ука та вища релігія зливаються у одне.
***
Можна казати про науковий світогляд, як про найвищий на даний час вольтаж людсь-кої думки та свідомості і про знання, як щось вище порівняно з вірою, але ця наука бу-де Божественною, а знання – Знанням Духу, справжньою вірою апостолів і пророків.
***
Завжди треба йти по шляху із серцем бо це єдине, чого вимагає від нас Господь. Мій шлях із серцем – це прагнення досконалої релігії, і за словом, і за змістом.