Ой, рятуйте! Ой, спасайте!
Ой, від мене не тікайте!
Ой, болить, болить, болить!
Не вщухає ні на мить!
Схилилася Принцеса до дідуся.
— Що з вами?
— Ой, нога, нога болить!
Не вщухає ні на мить!
Не тікайте! Поможіть!
Принцеса спробувала через силу підняти дідуся. Він обхопив її за плечі й підвівся.
— Спасибі, донечко! Одведіть мене, будь ласка, до мого будинку.
Пішли вони поволі до лісу. Там, на галявині, стояла невелика хатинка, з усіх боків оточена квітами.
Принцеса, хоча й мала хлоп’ячу вдачу, та, як усі дівчата, любила квіти.
— А ви, Принцесо, розумієтесь на квітах? — спитав дідусь.
— Аякже! Звичайно, розуміюсь.
— Оце яка квітка? — вказав пальцем старенький.
— Троянда.
— А це?
— Півники.
— А це?
— Айстри.
— А це?
— Жоржина.
— Звичайна жоржина? Чи незвичайна, чарівна? — хитро подивився дідусь на Іванну.
Принцеса пильно глянула на дідуся. Був він у картатому, обв’язаному круг шиї, шарфі, який закривав підборіддя. Але щось знайоме промайнуло в його очах.
— А звідки ви знаєте про чарівну Жоржину-Веселину? Хто ви такий?
— Ви думаєте, що про чарівну Жоржину-Веселину тільки ваш Мудрець Розуман знає? Я теж, як і він, все відаю, все знаю, бо я — його рідний брат-близнець Мудрило. І я знаю, що ви шукаєте Жоржину-Веселину. От вона — перед вами!
— Ні! Неправда! Це не Жоржина-Веселина! Бо від погляду на неї мені не стало весело. І я не відчула себе щасливою. Нащо ви мене обманюєте? Я мушу пережити багато пригод і небезпек, взяти участь у порятунку Жоржини-Веселини. Тільки тоді я зможу її побачити.
— А якщо я вас не випущу? І примушу доглядати за квітами? Ви ж любите квіти. Ми з братом завжди сперечаємось — хто з нас мудріший, хто з нас сильніший. Я вас у нього заберу. І Мудрило заспівав:
Будете жити любо і мило
У мене, Мудреця Мудрило.
Що бажатимете,
Те і матимете.
— Так от, я і бажаю — відпустіть мене негайно! — тупнула ніжкою Принцеса.
— Ви, Принцесо, молодець! Маскарадові кінець! — дідусь рвучко скинув перуку з голови, зняв шарф і розмотав обернену круг шиї довгу й вузьку сиву бороду. Перед Принцесою стояв Мудрець Розуман.
— Пробачте мене, Принцесо, за це перевтілення, — сказав він. Я все відаю і все знаю, та іноді себе перевіряю. Ви показали себе якнайкраще. А головне — незрадливою. На вас можна покластися. Ви не підведете. Я ніколи нікого не приводив до себе додому. Тільки вас.
Мудрець узяв Принцесу за руку і вивів на дорогу, до місця, з якого почалася їхня пригода.
— А тепер ідіть і нікуди не звертайте. Скоро ви побачите того, кому потрібна ваша допомога. Щасливо! і Принцеса пішла далі.
Розділ четвертий
в якому Принцеса зустрічає Фею Книжану, довідується про її біду і вирішує допомогти
Ішла Принцеса, ішла, аж раптом бачить — сидить край дороги молода чарівна жінка і плаче.
— Що з вами? — спитала її Принцеса. — Хто ви така? І чого так гірко плачете?
— Я Фея Книжана. Як же мені не плакати, коли в мене така біда! Я ішла на Казкове телебачення, щоб запропонувати передачу "Світ книжковий — світ казковий". Хотіла повернути дітей до читання книжок. Бо через усі ті казк’ютери, казк’ютерні ігри та телесеріали вони зовсім розучилися читати книжки. А без книжок не зможе розвиватися дитяча уява, фантазія. Адже читаючи, кожен уявляє собі те, про що написано в книзі. А коли просто дивитися на екран, то уявляти вже нічого не треба, все зробили режисер і актори. Але мені повідомили про страшну новину — Казкове Телебачення захопила Баба Яга. І всі добрі програми повикидала.
Тут Принцеса почула тихий голос Мудреця Розумана. Той був невидимим, і Фея Книжана його не помітила.
— Ви, Принцесо, повинні піти на Казкове Телебачення, — прошепотів Іванні на вухо Мудрець. — Я вам потім підкажу, як боротися з Бабою Ягою.
— Не плачте, Феє Книжано! — сказала Принцеса. — Я зараз піду на Казкове Телебачення і спробую все владнати.
Принцеса попрощалася з Феєю Книжаною і пішла далі. І знову з’явився перед нею Мудрець Розуман.
— Доведеться вам, Принцесо, змагатися з Бабою Ягою. Жоден з чоловіків перед злою силою Баби Яги безсилий. Її може перемогти тільки жінка.
— А як же я зможу перемогти Бабу Ягу? — здивувалася Принцеса.
— Баба Яга, — усміхнувся Мудрець, — хоч кульгава і горбата, та й, будьмо відвертими, не надто вродлива, однак вона жінка, і їй притаманні всі жіночі слабкості. На цьому ви й зіграєте. От вам чарівні люстерко і гребінець. Будьте з Бабою Ягою якомога ніжніші, лагідніші й водночас використайте ці предмети для знищення злих чарів Баби Яги. Зробіть так, щоб вона взяла до рук гребінця й люстерко — їх сила здолає злі чари старої. Та будьте пильні. Якщо Баба Яга викриє ваш задум, то завиграшки знищить вас!
Мудрець Розуман простягнув Принцесі гребінця й люстерко.
— Ідіть і нікуди не звертайте, невдовзі ви зустрінете двох хлопців-чарівників.
Вони допоможуть вам у скруті, стануть справжніми друзями. Щасти, Іванно!
Не бійтесь, я пильно стежитиму за вами і, в разі потреби, допоможу.
По цих словах Розуман зник.
А Принцеса Іванна пішла далі.
Розділ п’ятий
в якому з’являються юні чарівники Лесик Веселесик і Андрійко Фантазер. Слова Мудреця справджуються
Вони з’явилися так несподівано і раптово, наче з-під землі виросли. Ще мить тому дорога була безлюдною, порожньою, аж ось…
Принцеса дуже здивувалася, коли раптом перед нею з’явилися двоє хлопців. Один усміхнений, дивакуватий, в яскравому, наче клоунському, костюмі. Другий теж наче циркач, тільки схожий на фокусника, ілюзіоніста — в циліндрі, загадковий, замріяний.
Він першим і привітався.
— Здрастуйте, Принцесо!
— Здоровенькі були! — весело підхопив "клоун".
"Звідки вони знають, що я Принцеса?" — подумала Іванна.
Дівчина чемно привіталася:
— Здрастуйте, панове! А хто ви такі будете?
— Ми — чарівники, — відрекомендувався "клоун". Мене звуть Лесик Веселесик. Я своїми жартами всіх веселю.
— А я — Андрійко Фантазер. Все, що я собі уявляю, одразу з’являється, — представився другий.
— Так не буває, — заперечила Принцеса, — навіть у казках!
— Не вірите, то зараз перевіримо.
Фокусник змахнув циліндром, і враз…
Враз дорога зникла. Принцеса опинилася у величезній залі з високою стелею, блакитною як небо. Грала музика, в залі кружляли в танці дами і кавалери в розкішних убраннях, яких Іванна ніколи не бачила на балах у своєму королівстві.