...стратили через якусь там прагматичну санкцію. — Імператор Карл IV видав 1713 р. так звану прагматичну санкцію, згідно з якою землі Габсбурґів, якщо не буде нащадків чоловічої статі, могла успадкувати дочка імператора.
Ісав — за біблійною легендою, син Ісаака; він продав своє первородство братові Якову за миску сочевиці. Ісав, за біблією, був рудий. "Кур'єр" — празький журнал реакційного напрямку. В ньому публікувалися різні сенсаційні повідомлення про бійки і вбивства.
Трафіки — крамничка, у якій продають тютюн, цигарки, марки, листівки. В Австро-Угорщині існувала державна монополія на тютюн. Концесія на трафіку була свого роду пенсією, яку давали інвалідам, вдовам загиблих військових тощо.
Ціслейтанія і Транслейтанія — перша — назва для австрійських земель, друга — для угорських після поділу 1867 р. габсбурзької монархії на австро-угорську. Річка Літава, чи Лейта, була кордоном між цими частинами імперії. Дрина — притока річки Сави, що відділяє Боснію від Сербії. Через Дрину й Саву в 1914 — 1915 рр.
австрійські війська йшли на Сербію.
Біла гора — місцевість поблизу Праги (тепер у межах Праги).
Єврейські печі — пустир на околиці Праги. Шащинська бестія. — Гашек або помилково, або навмисне пише "шащинська бестія", замість "чахтіцька бестія", як називали володарку замку в Чахтіце (в Словаччині), яка нібито купалася в крові молодих дівчат, щоб зберегти красу й молодість. Шащин — місцевість на території Словаччини, куди ходили прочани до "чудотворної" ікони богородиці.
Врхліцький Ярослав (1853 — 1912) — відомий чеський поет.
"Пестер-Ллойд" — будапештська буржуазна газета.
Земля корони святого Стефана — так називалась Угорщина за ім'ям засновника середньовічної Угорської держави Стефана з династії Арпадів (997 — 1038); після смерті його проголошено святим. До складу земель корони святого Стефана входила
й Словаччина. "Пешті-Гірлап" — буржуазно-націоналістична газета, що виходила в Будапешті. "Шопроні-Напло" — угорська буржуазна газета, що виходила в місті Шопронь.
"Папужачий полк" — так прозивали дев'яносто перший полк через зелені петлиці, що їх мали на мундирах офіцери й солдати цього полку. ...пресбурзькі газети — братіславські. Комарно — місто в Австро-Угорщині; після першої світової війни відійшло до Чехословаччини.
Дейчмейстери — солдати і офіцери привілейованого четвертого піхотного полку.
Богніце — район Праги, де розташована лікарня для психічнохворих.
Павла Моудра (1861 — 1936) — чеська письменниця й публіцистка, діячка жіночого руху, засновниця журналу "Лада". Картоузи — велика тюрма біля міста Їчина в західній Чехії.
"У Флеків" — старовинна, дуже популярна пивниця у Празі.
Гумбольдт Александр (1769 — 1859) — відомий німецький дослідник, природознавець, мандрівник.
Крконош — гірський дух, міфічна істота, що живе в Крконоських горах.
Нейзідлерське озеро — озеро в Угорщині.
Дукла — Дукельський перевал у Карпатах, де під час першої світової війни велися запеклі бої. Під Дуклею двадцять восьмий піхотний чеський полк здався в полон росіянам.
"У милосердних" — одна з найбільших празьких лікарень, яку обслуговували ченці ордену "Милосердні брати".
Крамарж, Шейнер і Клофач — чеські політичні діячі буржуазних партій.
С. 375. "Небесні кози" — народне прізвисько богомільних жінок.
...бій під Кустоццою. — Кустоцца — селище в Північній Італії. Тут 26 липня 1848 р. австрійські війська під командуванням фельдмаршала Радецького перемогли армію короля Сардінії Карла Альберта (Радецькому тоді йшов 83-й, а не 84-й рік).
Асперн — село на лівому березі Дунаю (неподалік Відня), 21 — 22 травня 1809 р.
там відбулася велика битва між австрійськими й наполеонівськими військами; перемогли австрійці. ...бився й під Лейпціґом, за що маю гарматний хрест. — Після поразки Наполеона у битві під Лейпціґом 16 — 19 жовтня 1813 р. австрійці із захоплених французьких гармат почали виготовляти "гарматні хрести", якими нагороджували тих, хто особливо відзначився в боях проти наполеонівських військ у 1813 р.
Осієк — місто у східній Хорватії. Капошвар — місто у південно-західній Угорщині.
Музейна бібліотека — бібліотека Національного музею, одна з найкращих у Празі.
...має... детективну контору з усевидющим оком святої трійці... — приватна детективна контора Штепана Ходоунського у центрі Праги, на її марці було зображено трикутник з великим оком, від якого розходились промені. Ця марка була копією католицької емблеми святого духа в божественній трійці.
Людвіг Ганггофер (1855 — 1920) — німецький письменник, автор розважальних романів про щасливе кохання.
...під час воєн за Сардінію і Савойю... — Мова йде про війни між представниками народно-визвольного руху в Італії та Австрією в 1848 — 1849 і 1859 — 1861 рр.
...під час "боксерського повстання" в Китаї... — Антиімперіалістичне, народне повстання (1899 — 1901 рр.), яке було жорстоко придушене об'єднаними силами восьми держав.
...війну в шістдесят шостому році... — ідеться про австро-прусську війну 1866 року, що поклала край боротьбі між Австрією і Пруссією за керівну роль у Німецькому союзі.
Станція Раб (Дьєр) — знаходиться за 110 км. на схід від Будапешта, в Угорщині, а містечко Сокаль — у Західній Україні, на північ від Львова, тобто приблизно на відстані 500 км від станції Раб. Едуард Грей (1862 — 1933) — англійський міністр закордонних справ (з 1905-го по 1916 р.).
Бенедек — Людвіг Авгуєтин фон Бенедек (1804 — 1881), австрійський генерал; жорстоко придушував революційні виступи 1848 р. Під час війни Австрії з Пруссією був головнокомандувачем, після поразки Австрії в цій війні Бенедека було з ганьбою звільнено у відставку.
Адже нічого іншого досі не виробляють... — Тридцятивосьмисантиметрові гарматні набої (або, як їх називали в армії, "тридцятивосьмисантиметрівки") випускав воєнний завод Круппа в Німеччині, а сорокадвохсантиметрові — шкодівські воєнні заводи в Пльзені.
Карл-Франц-Йосиф — спадкоємець австрійського трону, після смерті Франца-Иосифа І став під іменем Карла І останнім імператором Австро-Угорщини. Генерал Віктор Данкель — командувач австро-угорськими військами, що воювали на Східному фронті в Галичині. Прославився своїми незліченними смертними вироками над українським населенням Галичини. Ерцгерцоґ Фрідріх — головнокомандувач австрійською армією у першій світовій війні; відомий своєю жорстокістю й ненавистю до слов'ян.