— Kappe ab! 1
1 Зняти кашкет! (Нім.)
Швейк поважно вів далі:
— Отже, він почав пояснювати йому той найпростіший спосіб, як запам'ятати номер локомотива чотири тисячі двісті шістдесят вісім. "Вісім мінус два — шість. Тепер ви вже знаєте шістдесят вісім, а шість мінус два — чотири, отже, вам відомо чотири і шістдесят вісім, а коли до цього додати двійку — вийде чотири — два — шість — вісім. Не набагато важче зробити це трохи інакше, за допомогою множення і ділення, і ми дійдемо до того ж самого результату. Пам'ятайте, — говорив начальник дистанції, — що два рази по сорок два дорівнює вісімдесяти чотирьом.
Рік має дванадцять місяців, отже, відніміть дванадцять від вісімдесяти чотирьох, і залишиться вам сімдесят два, відніміть від цього числа ще дванадцять місяців, це дасть шістдесят. Отже, маємо зовсім певну шістку, а нуль закреслимо. Таким чином, маємо сорок два, шістдесят вісім, чотири. А якщо закреслити нуль і цю четвірку ззаду, то зовсім легко Дістанемо знову ж таки чотири тисячі двісті шістдесят вісім. Оце і є номер локомотива, який належить відправити до депо в Лису-на-Лабі. Так само, як я вже сказав, це легко встановити й за допомогою ділення. Вираховуємо коефіцієнт, згідно з митним тарифом!" Вам погано, пане фельдфебелю! Якщо бажаєте, то я почну хоч би з "General de Charge! Fertig! Hoch an! Feuer!" 1 Хай йому чорт! Пан капітан не повинен був посилати вас на сонце. Я збігаю по ноші.
Прийшов лікар і констатував, що це або сонячний удар, або гостре запалення мозкової оболонки.
Коли фельдфебель отямився, Швейк стояв біля нього і говорив:
— Так щоб вам це до кінця розповісти... Думаєте, пане фельдфебелю, той машиніст це запам'ятав? Він переплутав і помножив усе на три, бо згадав святу трійцю, а локомотива не знайшов. Він там ще й досі стоїть на шістнадцятій колії.
Фельдфебель знову заплющив очі.
Повернувшись до свого вагона, Швейк на запитання, де він так довго був, відповів:
— Хто іншого вчить laufschritt, той сам робить сто разів schultert.
В кутку вагона тремтів Балоун. За час відсутності Швейка, коли вже частина курки зварилася, він з'їв половину Швейкової порції.
* * *
Перед відходом ешелон наздогнав мішаний військовий поїзд з різними військовими частинами. Це були вояки, що спізнились, або солдати з лазаретів, які наздоганяли свої частини, а також інші підрозділи, які поверталися з відряджень або з тюрем.
З цього поїзда зійшов також однорічник Марек, якого в свій час обвинувачували в бунті, бо він не хотів чистити сортирів. Але дивізійний суд його звільнив, слідство проти нього було припинено, і однорічник опинився тепер у штабному вагоні, щоб зголоситися до командира батальйону. Однорічник досі не належав ні до якої частини, бо його переводили з тюрми до тюрми.
Коли капітан Саґнер побачив однорічника і прийняв від нього папери з секретною приміткою: "Politisch verdachtig! Vorsicht!" 2 — він не дуже зрадів, та, на щастя, капітан згадав того "сортирного генерала", який так ориґінально рекомендував поповнити особовий склад батальйонним літописцем.
1 Готуйсь стріляти залпами! Готуйсь! Приціл вгору! Вогонь! (Нім.)
2 Політично неблагонадійний! Обережно! (Нім.)
— Ви дуже недбайлива людина, однорічнику, — сказав капітан Саґнер. — У школі однорічників ви були справжньою карою божою. Замість того щоб намагатися відзначитись і заслужити якийсь чин, відповідно з вашою освітою, ви блукали з тюрми до тюрми. Ви соромите полк, однорічнику. Але ви зможете виправити свою помилку, коли сумлінно будете виконувати свої обов'язки і опинитеся знову в рядах зразкових вояків. Щиро віддайте свої сили батальйонові. Ми востаннє випробуємо вас. Ви інтеліґентна молода людина і, безумовно, вмієте писати.
Володієте стилем. Я ось що вам скажу. Кожний батальйон на фронті потребує когось, хто б вів хронологічний запис усіх воєнних подій, безпосередньо зв'язаних з діями батальйону на полі бою. Треба описати всі переможні походи, всі визначні героїчні хвилини, в яких батальйон буде брати участь і в яких відіграє головну і передову роль, описувати все це, систематично підготовляючи матеріали з історії армії. Ви мене розумієте?
— Насмілюсь доповісти, пане капітане, розумію. Йдеться, як я зрозумів, про епізоди з життя всіх частин. Батальйон має свою історію. Полк на основі літописів своїх батальйонів пише історію полку. Полки творять історію бригади.
Історія бригади — історію дивізій і так далі... Я зроблю все, що в моїй силі, пане капітане! — Однорічник Марек приклав руку до серця. — Буду записувати з щирою любов'ю всі славні дати нашого батальйону, особливо тепер, коли наступ у повному розпалі, коли й для нашого батальйону почнуться гарячі дні й він укриє своїми геройськими синами бойовисько. Я сумлінно відзначатиму розвиток усіх подій, які мають відбутися, щоб сторінки історії нашого батальйону були сповнені лаврів.
— Ви перебуватимете при штабі батальйону, однорічнику, відзначатимете, кого представлено до нагороди, і записуватимете, звичайно, згідно з нашими вказівками, ті операції, які особливо яскраво показали б надзвичайний запал і залізну дисципліну батальйону. Це не так легко, однорічнику, але я сподіваюсь, що у вас досить спостережливості і, діставши від мене певні директиви, ви відзначите наш батальйон серед інших частин. Я надсилаю до полка телеграму про призначення вас батальйонним історіографом. Зголосіться до фельдфебеля Ванека з одинадцятої маршової роти і скажіть, хай він влаштує вас у своєму вагоні. Там найбільше вільних місць. І перекажіть Ванеку, щоб він негайно прийшов до мене.
Звичайно, вас зарахуємо до штабу батальйону. Це буде оформлено наказом.
* * *
Кухар-окультист спав. Балоун, не перестаючи, тремтів, бо він уже відкрив надпоручникові сардинки. Фельдфебель-рахівник Ванек пішов до капітана Саґнера, а телеграфіст Ходоунський потайки роздобув десь на вокзалі пляшку ялівцівки, випив її і, розчулившись, заспівав:
Поки жив я в снах і мріях,
Вірною земля здавалась,
Віру я в душі леліяв,
А в очах любов палала,
Та за мить я взнав, що, власне,
Зрада — це земна ознака,
Віра і любов погасли — Я проснувся і заплакав.