1 На висоті 228 вогонь кулеметів направити ліворуч (нім.).
2 Незв'язані німецькі слова, вирвані з тексту, без жодного змісту.
Отже, надзвичайно просто, без зайвих комбінацій. Зі штабу телефоном у батальйон, з батальйону телефоном у роту. Командир, діставши цю шифровану депешу, розв'яже її ось як: візьмімо книжку "Die Sunder der Vater", розгорнімо на сторінці сто шістдесят першій і починаймо зверху на попередній сто шістдесятій сторінці шукати слово "Sache". Прошу, панове! Вперше слово "Sache" знаходимо на сторінці сто шістдесятій, у порядку речень воно є п'ятдесят друге. Отже, на протилежній сто шістдесят першій сторінці відрахуємо п'ятдесят дві літери згори. Зверніть увагу, що це "А". Наступне слово у депеші "mit". На сторінці сто шістдесятій це сьоме слово, воно відповідає сьомій літері на сторінці сто шістдесят першій, літері "u". Далі йде "uns", це — будь ласка, уважно слідкуйте за мною, — вісімдесят восьме слово. Воно відповідає вісімдесят восьмій літері на протилежній сторінці, або інакше — літері "f". Ми таким чином склали слово "auf". І так продовжуємо, аж поки розшифруємо наказ: "На висоті двісті двадцать вісім направити кулеметний вогонь ліворуч". Надзвичайно хитро придумано, панове.
Все дуже просто і разом з тим неможливо розшифрувати без ключа — сто шістдесят першої сторінки книги Людвіга Ганггофера "Die Sunder der Vater".
Всі мовчки переглядали злощасні сторінки і серйозно над ними замислилися. Якусь хвилину панувала тиша, аж нараз кадет Біґлер стурбовано вигукнув:
— Herr Hauptmann, ich melde gehorsam: Jesus Maria! Es stimmt nicht! 1
1 Пане капітане, насмілюся доповісти: Ісусе, Маріє, щось не те! (Нім.)
І справді, виходило щось дуже загадкове.
Хоч як усі намагалися, ніхто, крім капітана Саґнера, не знайшов на сторінці сто шістдесятій потрібних слів, а на протилежній, сто шістесят першій сторінці, якою починався ключ, відповідних літер.
— Meine Herren! — почав заникуватися капітан Саґнер, коли переконався, що розпачливий вигук кадета Біґлера відповідає правді. — Що ж це таке трапилося? В моєму "Die Sunden der Vater" Ганггофера є, а у вашому немає?
— Дозвольте, пане капітане, — знову промовив кадет Біґлер, — насмілюся звернути увагу вашу на те, що роман Людвіга Ганггофера у двох томах. Будь ласка, погляньте на титульну сторінку і переконаєтеся, що це роман у двох томах. У нас перший том, а у вас — другий, — провадив прискіпливий кадет Біґлер. — Адже ясно як божий день, що наші сто шістдесята і сто шістдесят перша сторінки не відповідають вашим. У нас зовсім інший текст. Перше слово розшифрованої телеграми повинно бути "auf", а в нас вийшло "Heu" 1.
1 Сіно (нім.).
Тепер усім стало ясно, що Біґлер не такий уже й дурень.
— Я одержав другий том у штабі бригади, — сказав капітан Саґнер. — Очевидно, тут сталася якась помилка. Пан полковник замовив для вас перший том. Здається, — казав він так, немовби для нього все було ясно і зрозуміло ще до того, як він почав свою лекцію про надзвичайно простий спосіб шифрування, — в штабі бригади щось переплутали. Полк не повідомили, що йдеться про другий том, і тому так вийшло.
Кадет Біґлер тим часом переможно поглядав на всіх. Поручник Дуб пошепки сказав надпоручникові Лукашеві, що "Чорногузове крило з риб'ячим хвостом" здорово проїхалося по Саґнеру, краще вже й не можна.
— Дивний випадок, панове, — знову заговорив капітан Саґнер, зав'язуючи розмову, щоб якось порушити неприємну тишу. — В бригадній канцелярії сидять обмежені люди.
— Насмілюся зауважити, — ще раз вискочив невтомний кадет Біґлер, якому захотілося похвалитися своєю мудрістю, — такі речі суто секретного характеру не повинні були з дивізії надходити через канцелярію бригади. Інформації, що
стосуються найбільш секретних справ армійського корпусу, треба передавати строго секретним циркуляром лише командирам дивізій, бригад і полків. Я знаю системи шифрів, якими користувалися під час воєн за Сардінію і Савойю, під час англо-французької облоги Севастополя, під час "боксерського повстання" в Китаї і за останньої російсько-японської війни. Всі системи передавались...
— Нас це турбує, як торішній сніг, кадете Біґлере, — сказав капітан Саґнер з виразом невдоволення і презирства. — Безсумнівне одне: система, про яку ми говорили і яку я вам тут пояснював, це не тільки одна з найкращих, але, можемо сміливо сказати, й одна з неперевершених. Хай тепер зашмарканці з усіх відділів контррозвідки ворожих штабів не тратять дарма сили. Вони здохнуть, а не прочитають нашого шифру. Це щось зовсім нове. Таких шифрів іще ніколи не бувало, Наполегливий кадет Біґлер багатозначно кашлянув.
— Насмілюсь, пане капітане, — сказав він, — звернути вашу увагу на книжку Керікгоффа про військове шифрування. Цю книжку кожен може замовити у видавництві "Військова енциклопедія". Там, пане капітане, докладнісінько описано метод, про який ви нам розповідали. Винахідником його був полковник Кірхер, він служив за Наполеона Першого в саксонських військах. Метод шифрування словами — це метод Кірхера, пане капітане. Кожне слово телеграми розшифровується на протилежній сторінці ключа. Метод був удосконалений поручником Флейснером у його книжці "Handbuch der militarischen Kryptographie" 1, яку кожен може собі купити у видавництві Військової академії у Вінер-Нейштадті. Будь ласка, пане капітане.
Кадет Біґлер сягнув до валізки, витяг звідти книжку, про яку щойно говорив, і вів далі: — Флейснер подає цей самий приклад. Ви всі можете в цьому переконатися. Ось він:
Телеграма: "Auf der Kote 228 Maschinengewehrfeuer linksrichten".
Ключ: Ludwig Ganghofer "Die Sunder der Vater". Zweiter Band.
А тепер, прошу, погляньте далі. Шифр "Sache — mit — uns — das — wir — aufsehen — in — die — versprachen — die — Martha..." і так далі. Точнісінько, як ми чули хвилину тому.
1 "Підручник військового тайнопису" (нім.).
Хто міг заперечити? Шмаркате "Чорногузове крило з риб'ячим хвостом" мало рацію.
В штабі армії хтось із панів генералів полегшив собі роботу. Розгорнув книгу Флейснера про військове шифрування, і справа готова.
Під час цієї розмови надпоручник Лукаш намагався подолати якесь душевне хвилювання. Кусав губи, хотів щось сказати, але врешті почав говорити зовсім не те, що збирався.