Приборкання Цербера

Сторінка 5 з 5

Агата Крісті

А по тому на величезній столичній площі Герцлайн виступив із промовою до багатотисячного натовпу — і всі сумніви розвіялися.

Голос, магнетизм, сила... Він промовляв до них, аж доки вони почали шалено вторувати його заклики. Народ пішов додому, вигукуючи нові гасла. Мир, Любов, Братерство... Молодь врятує Світ.

Пуаро почув — щось зашаруділо позаду, і запахло екзотичними парфумами. Це була графиня Вєра Росакова. Вона сіла за його столик і запитала:

— Це все сталося насправді? Воно може спрацювати?

— А чому ні? Невже така річ, як братерство, не може сповнювати людські серця?

— У це можна вірити, — глибокодумно кивнула вона. — Так, вірити можна — після чого, махнувши рукою, додала: але вони його не відпустять. Вони його вб'ють. Справді, цього разу вони його вб'ють.

— Але його легенда — нова легенда — житиме після нього. Смерть ніколи не є кінцем.

— Бідний Ганс Лацман, — промовила Росакова.

— Його смерть так само не була марна.

— Ви, я бачу, не боїтеся смерті. От я її боюся! Не хочу про це. Давайте радіти, сидіти під сонцем і пити горілку.

— Залюбки, мадам. Тим паче, що тепер у наших серцях є місце для надії, — і він додав: — Я маю для вас подарунок, якщо ви будете такі ласкаві його прийняти.

— Подарунок для мене? Як люб'язно.

— Перепрошую, я на хвилину, — Еркюль Пуаро пішов у готель і скоро повернувся, ведучи з собою величезного пса виняткової потворності.

Графиня зааплодувала:

— Який монстр! Який чарівний! Я люблю все велике — неймовірно люблю! Ніколи не бачила такого великого пса! І він для мене?

— Якщо забажаєте його прийняти.

— Я його обожнюватиму, — вона клацнула пальцями. Великий пес довірливо поклав свою морду в її руку.

— Бачите, він лагідний зі мною, наче ягнятко! Він схожий на великих лютих собак, що ми їх завели були в Росії у маєтку мого батька.

Пуаро трохи відступив і схилив голову. Він отримав неабияке художнє задоволення. Дикий пес, пишнобарвна жінка — так, картина була бездоганна.

— Як його звати? — поцікавилася графиня.

Пуаро відповів із зітханням Геркулеса, який здійснив свій останній подвиг:

— Називайте його Цербером.