Приборкання норовливої

Сторінка 10 з 10

Вільям Шекспір

С. 115. Не витріщайтеся на мене згорда... не тупайте ногами...— Усі репліки адресовані Катеріні, хоч Петруччо і звертається до натовпу шлюбних гостей.

С. 119. Де воля, воленька моя...— рядок з нині забутої балади, зміст якої відповідає настроєві тільки що одруженого Петруччо. Один чернець кудись там брів...— також рядок із старовинної балади.

С. 122. "Мистецтво кохання".— В поемі Овідія "Ars Amatoria" кохання представлене як наукова теорія.

С. 131. Як сонце чорні хмари прориває, Так честь крізь найбідні-шу одіж сяє.— В монолозі Петруччо відбиваються етичні принципи ренесансного гуманізму.

С. 134. Cum privilegio ad itnprimendum solum — латинський напис на титульній сторінці. Крім того, що цей вираз створює несподіваний ефект від "ученості" Бйонделло, його можна розуміти і як грубуватий каламбур: серед значень англ. "to print" ("друкувати") —нагородити жінку дитиною.

С. 135. Думки твої новляться так, як місяць.— Вжитий Катеріною образ переконує глядача в тому, що особистість її не зламана "приборканням". Героїня приймає умови Петруччо, та не втрачає ні почуття гідності, ні гостроти розуму, про що свідчить наступна сцена.

С. 137. Сестру моєї жінки ...Ваш син узяв за себе нещодавно.— Ні Петруччо, ні Гортензіо, який підтвердить новину, не можуть про це знати, тим більше, що весілля ще не відбулося. Гортензіо до того ж упевнений, що "Лю-ченцо" (Траньйо) зрікся свого кохання до Б'янки. Як правило, ці невідповідності проходять непоміченими при постановках п'єси, та наявність їх говорить про те, що до узгодження кількох сюжетних ліній Шекспір ставився байдуже.

С. 140. ...та він шиє вітрила в Бергамо.— Хоч це місто на північний схід від Мілана мало підходить для майстра корабельної справи, воно якнайкраще править за батьківщину для Траньйо, оскільки це рідне місто Арлекіна, спритника з італійської комедії del arte.

С. 141. А поки ви усі тут сперечались...— В оригіналі йдеться про "підставних осіб", що є прямим свідченням залежності цієї лінії п'єси від комедії Л. Аріосто "Підставні особи".

С. 144. Той весь заклад в кишеню покладе.— Ситуація навмисне повертає глядача до меркантильного тону зав'язки (чоловіки закладаються на жінок), що створює виразний контраст моральним ідеям фіналу.

Наталя ЖЛУКТЕНКО