Прерії Арктики

Сторінка 45 з 47

Ернест Сетон-Томпсон

4

Пеммікан — спресований порошок із висушеного на сонці м'яса, змішаного з кислим соком ягід і розтопленим салом, харчовий продукт, своєрідні північні "консерви".

5

Anas crecca carolinensis — американський підвид чирка-свистунка, одна з найдрібніших американських качок (вага дорослого птаха від 300 до 350 г). У самця на крилі "дзеркальце" яскраво-зелене з внутрішнього боку, оксамитово-чорне — з зовнішнього. Гніздиться на півночі материка, аж до арктичних районів Канади, до півдня зустрічається (зимує) в Айові та Каліфорнії.

6

Уліт належить до роду куликів, Totanus — Сетон бачив невеличких зграбних птахів із сіро-білим забарвленням із чорними цятками.

7

Coturnicops noveboracensis — невеличкий болотяний птах, який нагадує деркача, але ще менший. Жовтий пастушок насправді має згори бурувато-жовте забарвлення, знизу світліше, з темними цятками; дзьоб теж забарвлений у жовте. Пташенята ж — пушинки, абсолютно чорні. Жовтий пастушок зустрічається головним чином на сході північноамериканського континенту. Птах добре плаває та пірнає; харчується прісноводними молюсками й іншими водними безхребетними.

8

Феба — птах, який звичками нагадує нашу мухоловку. Феба (Sayornis phoebe) належить до сімейства тиранових мухоловок — виключно американського сімейства загону горобиних. Майже всі з чотирьохсот видів сімейства зустрічаються тільки в тропіках, і лише 30-у помірних широтах Північної Америки. Птах середньої величини — довжина тіла близько 17 см — і досить скромного забарвлення. Феба не співає, але здатна видавати двоскладовий монотонний крик "фе-бі", за що й отримала свою назву. Дуже корисний птах: на льоту ловить численних комах, у тому числі шкідливих.

9

Tamiasciurus hudzonicus — червона білка, яку згадує Сетон-Томпсон, належить не до роду Sciurus, як наша білка (втім, в Америці є й представники саме цього роду), а до Tamiasciurus — роду бурундукових білок, або чикарі, котрі є ніби проміжним видом між власне білками (Sciurus) та бурундуками. Червона білка широко розповсюджена в тайгових лісах Північної Америки: заходить у лісотундру. Гніздиться в дуплах, у гніздах-гайне, як наша білка, або ж у норі, як бурундук. Багато часу проводить на землі, а не на деревах. Відносно численний хутровий вид.

10

Colaptes auratus — золотий, або золотокрилий дятел, який населяє східну частину Північної Америки (на північ до межі лісу), невеличкий на зріст. Згори бурувато-сірий, поцяткований чорним; знизу жовтуватий, світлий, із темними плямами. Голова сіра, з червоною плямою на потилиці; у самця є чорні "вуса". Спід крил і стовбури махового пір'я яскраво-жовтого кольору, тому коли птах махає крильми, добре видно (особливо в сонячний день) "золоте" пір'я. Гніздиться золотий дятел у дуплах дерев або пнів, украй рідко на землі; харчується майже виключно безхребетними тваринами.

Megaceryle alcyon — північноамериканський зимородок дуже схожий на нашого зимородка (Alcedo atthis), але вдвічі крупніший: довжина тіла досягає ЗО см; зустрічається майже скрізь у Північній Америці, а також у північних районах південноамериканського континенту. Самець вирізняється сірим забарвленням із білими черевцем і нашийником; самочка з каштановими плямами на боках. Харчується північноамериканський зимородок водяними безхребетними та дрібною рибою.

Empidonax minimus — малесенький тиранн, або мухоловка-крихітка, — найдрібніша з тираннів Північної Америки (довжина тіла всього 13 см). Ще її називають (звуконаслідувально) "чебек". Скромне забарвлення — білуватий низ, бурувато-маслиновий верх. Гніздиться на північ від західної та центральної Маккензі, південного Ківатина. Як і феба, крихітка охоче селиться в садах, селищах. Солідне, ретельно побудоване (як у всіх тираннових) гніздо розташоване в розгалуженні гілок молодого деревця або на горизонтальній гілці. Крихітка дуже активна й галаслива. Полює так само, як і наші мухоловки, підстерігаючи здобич на вершинах кущів і дерев; харчується виключно комахами.

Turdus migratorius — робін, він же мандрівний або американський червонозобий дрізд, зустрічається в Канаді та лісах cif на північ від межі лісової рослинності. Згори темно-бурого забарвлення, знизу — яскравого цегляно-червоного кольору. Перші переселенці з Європи назвали цього червоногрудого птаха робіном на честь їм знайомої зорянки (малинівки). Робін може гніздитися в садах і парках, прибудовах, існуючи у відносно тісному контакті з людиною і страждаючи насамперед від котів (домашні коти є лютими ворогами цього птаха — як, власне, й багатьох інших). Дрізд-робін приносить неабияку користь, винищуючи шкідливих комах, але може й поласувати фруктами в садах.

Melospiza lincolni — маленька пташка (завбільшки як горобець), забарвлена згори в бурувато-маслинові тони в темних цятках (вони є і на грудях), світла знизу; на коричневому тімені добре помітні поздовжні чорні смужки. Гніздиться вівсянка Лінкольна по всій Канаді, крім Крайньої Півночі. Малопомітна, мовчазна пташина, яка харчується комахами, у тому числі мурахами.

Bombycilla garrulus — омелюх широко розповсюджений у північній півкулі птах, характерний насамперед для хвойної тайги. У Канаді гніздиться від Атабаски до Ківатина.

11

Чорний ведмідь — найпоширеніший у Канаді. Більше рослиноїдний, ніж ведмідь грізлі. На початку XX століття вважалося, що в Північній Америці живуть десятки видів ведмедів. У цей час більшість американських зоологів виділяють два види бурих ведмедів: чорного ведмедя (барибала) і власне бурого ведмедя, що поділяється на два підвиди (аляскінського бурого ведмедя та грізлі). Інші вчені вважають, що всі американські ведмеді — підвиди звичайного бурого ведмедя Ursus arctos.

12

Great Slave Lake — глибина озера до 150 м, площа понад 30 тисяч квадратних кілометрів, що перевищує, приміром, площу Кримського півострова порівняно з площею Азовського моря.

13

Bonasa umbellus — доволі великий рябчик, з боків шиї в якого м'яке чорне пір'я утворює "комірець". Навесні самець токує, сидячи серед хмизу. Іноді токування спостерігається й восени. Зустрічається комірцевий рябчик у лісах Канади та півночі США.