Ці етнографічні матеріяли вносять цілковиту ясність в наше розуміння скитства на Україні. Заміна вола конем, розвиток вершництва й великовласниць-кого скотарства повинні були призвести до витворення в II—І тисячолітті перед Різдвом на Україні в передскитський та скитський періоди тих самих явищ, що їх ми спостерігаємо і в інших народів: до виділення багатіїв, як власників великих стад, в окремий соціяльний прошарок в межах одного роду; до зосередження багатства в руках цієї скотарської верхівки; до витворення войовничого вершництва; до культивування війни, але війни не народної і не в ім'я народних цілей, але війни приватної й грабіжницької, що найбільше станової, при умові об'єднання кількох баїв для ведення спільно військово-грабіжницької акції.
Поява й розвиток вершництва, набуття скотарем-вершником панівного положення в роді повинні були призвести до виразних зрушень в житті цілої країни, викликати, породити за передскитської й скитської епохи на Україні нові явища, які були невластиві трипіллю з його хліборобством та скотарством, коли стадо складалося з волів та корів.
Хліборобська людність трипілля III тисячоліття перед Різдвом, пов'язана з передньоазійським культурним світом, територіяльно консолідується в межах Наддніпров'я—Наддунав'я. Це людність замкнених теренів. Територіяльно, просторово вона не агресивна.
Навпаки, вершництво обох наступних епох територіяльно агресивне. За скитської епохи ми знаємо про скитів одночасно на Обі в Заураллі і в Семигородді на Дунаї.
Як і кожна хліборобська формація, трипілля самодостатнє й осіле. Свої суспільно-політичні форми воно творить в прямому й безпосередньому зв'язку з тереном як об'єктом хліборобської праці. Кількість люд-ности й обсяг праці визначають обсяг просторової експансії. Зовсім інакше стоїть справа зі скитами.
Вершництво стимулює поширення територіяльних меж. Воно розв'язує проблему простору в інший спосіб, ніж хліборобство. І справа сходить не лише до різниці комунікаційних засобів ("на волах" і "на коні") і навіть не до відміни господарчих форм (кочове скотарство в його протиставленні хліборобству), а саме до того, що скотар, як кіннотник, є в першу чергу грабіжник.
Отож, з'явившись на Україні за передскитської епохи й розвинувшись за скитської, кіннотництво призвело до іншого розв'язання проблеми терену, як трипілля.
Для скитів скотарів-кіннотників, вершників-грабіжників, рабовласників і работорговців, терен не є об'єктом для праці. Він є простором сезоново змінюваним для випасу худоби або для їх грабіжницьких наїздів на чужі стада. Що більший простір опановують вони своїми наїздами, то більший вони мають з того зиск в збройному захопленні здобичу.
Територіальна розтяглість є сталою ознакою кожного політично-державного формування вершників. Саме в цьому факті ми шукатимемо пояснення євра-зійства скитів, того, що ми їх знаходимо не лише на Дніпрі, але і на Обі.
Скитство — імперіялістичне. Державництво скитів—це імперія вершників з центром, що знаходиться на Україні, і з безмежно розтяглою територією.
Вершницька імперія скитів — могутня специфічно "варварська" імперія. Скарби Чортомлика, золото Кульоби кажуть про накопичувані багатства. Відстань од Дунаю до Обі, від Альп до Алтаю вказує на її теренові простори. Вали, обсяг і висота скитських городищ свідчать про міць.
На Обі ми знаходимо могили. На Полтавщині, Київщині й Поділлі — городища.
Як зазначалося, городища з'являються на Україні в передскитський період, заступаючи відкриті поселення, що були властиві для трипілля . Поселення усатівсько-городської культури були селищами городищанського типу. Щодо поселень скитів, то вони теж, як сказано, були городищами.
Шарпинське й розташоване поблизу нього Пастирське городища на Херсонщині біля Златополя, Мот-ронинське на Київщині, Більське городище на Полтавщині, Немирівське на Поділлі—ось ті поселення, що ми їх зв'язуємо зі скитами в першій половині останнього тисячоліття. Як ми зазначали, вони становлять дальший етап в процесі розвитку типу поседень, виробленого й запровадженого на Україні в післятрнпільський період носіями шнурової кераміки.
Це могутні споруди. Вони далеко більші й багато величніші за городища князівських часів XI—XIII ст. по Різдві, ніж, скажімо, Вишгород під Києвом, Городське під Коростишевом, Райки на Берднчівщині, Данилів Холм і Данилів Крилос (давній Галич), Пліснесько під Бродами і т. д.
Якщо хтось колись напише історію городищ (бургів) на Україні, він ствердить, що городища 1) з'являються на Україні в II тисячолітті перед Різдвом в післятрипільську епоху, 2) свого найвищого розвитку досягають за скитів і 3) знов відновлюють своє існування, як властивий для епохи тип поселень, за сло-в'яно-князівських часів. І той історик, який розглядатиме історію України в найдавніші періоди як змінне чергування хліборобських і вершницьких епох, що послідовно заступали одна одну, відзначить, що городища були сталою ознакою й приналежністю саме вершницьких епох.
Етногенетичні процеси на Україні за скитської епохи'. Що дає нам все вищесказане для розв'язання основної проблеми про етногенетичний процес? Геродот, як побіжно про це вже згадувалося вище, відрізняв між скитами окремі племена: скитів-орачів, скитів-еллінів, царських скитів, згадував про будинів, називав неврів, гелонів, гіпербореїв і т. д.
Цей перелік народів у Геродота — в основному— відповідає тезі про імперію скитів. Кожна імперія — конгломерат народів. Етнічно вона множинна; в своїй державній акції, як і кожна імперія, вона нівелійова-на. Це відповідає тому, що ми вже казали вище, на підставі етнографічних матеріялів, про війни скотарів-вершників. Кожен бай, власник великих стад, має своє власне військо. Він воює в ім'я власних інтересів. Війна, яку він веде, це його приватна війна.
В імперії скотарів-вершників войовнпкп-вершники, об'єднуючись між собою і тим самим утворюючії немов окремий стан, ведуть свою власну відокремлену групову політику, підказану не інтересами спільности, народу або держави, а своєї групи, свого стану, своєї верстви.
Цілком зрозуміло, що ця групова, або станова, політика скотарсько-вершницької верхівки скитів повинна була призвести до відповідних зрушень в етнічній природі скитів-вершників.