... будував машину, щоб летіти з Дунькою на Марс і приєднати-ся там до інженера Менні. – Інженер Менні – марсіянин, персонаж науково-фантастично-утопічного роману Олександра Олександрови-ча Богданова "Червона зірка", виданого вперше 1908 року, перевида-ного у 1918 та 1929 роках. У романі йдеться про подорож російського революціонера із марсіянськими розвідниками (що конспіративно перебували на Землі під виглядом землян, ховаючи справжній вигляд під масками людських облич) на Марс, де марсіяни побудували ко-мунізм.
... як прозора киновар. – Киновар (зазвичай – кіновар) – червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті.
... щоб їхати в Слобожанську Швайцарію... – Слобожанська Швейцарія – неофіційна назва місцевості південніше від Харкова, на-йменована так через красу краєвидів.
А в Харкові Дінець поганий! – Дінцем в повісті називається річка Сіверський Дінець (або Донець). Насправді Сіверський Дінець не протікає в Харкові. В Харкові є вузенькі річки Лопань, Харків та Уди. Уди уливаються у Сіверський Дінець, але відносно далеко від Харко-ва. Тож баба у Харкові вважала за Дінець іншу річку. Проте у серед-ньовіччі Уди називалися Дінцем, але тоді не було міста Харкова. Од-наче баба напевно не знала цього історичного факту.
... фотограф Довбня... – Напевно мається на увазі харківський фотограф Веніамін Михайлович Довбня, 1875 року народження (рік смерті невідомий). Представник українського дворянського роду. 30 листопада 1928 року був заарештований ОДПУ за антирадянську агі-тацію і засуджений до ув’язнення у концтаборі. Реабілітований по-смертно у 1996 році.
... бачив також Нову Баварію. – Нова Баварія – район у західній частині Харкова. Була відома насамперед броварнею, де виготовляло-ся пиво з тією ж назвою, та однойменною залізничною станцією.
... десь за Мжею. – Мжа – річка на Харківщині, у місті Змієві вливається у Сіверський Дінець.
... в Слобожанській Столиці... – Тобто у Харкові.
... степового тура, що так безрезультатно носив на своїх рогах князя Мономаха. – Київський князь Володимир Мономах у своєму "Повчанні", адресованому його дітям, розповідаючи зокрема про не-безпеки, що їх він пережив під час полювань, написав, що "тура мене два метали на рогах і з конем".
... лежала на бушприті. – Бушприт, або бугшприт – передня по-хила, горизонтальна щогла судна.
... це той самий Перебийніс... – Максим Перебийніс (або Криво-ніс, загинув 1648 року) – Черкаський полковник, герой Визвольної війни. У перші дні Визвольної війни пристав до Богдана Хмельниць-кого, зробився його найближчим другом і сподвижником. Брав участь як проводир Черкаського полку в усіх головних бойовищах з польсь-ко-шляхетським військом 1648 р. Деякі історики припускали, що він мав шотландське походження.
... як той іґдразил... – Іґдразил (швед. Yggdrasills, Yggdrasil) – Світове дерево (дерево життя) в германо-скандинавській міфології – велетенський ясен (або тис), у вигляді якого скандинави уявляли собі всесвіт. Згадується у "Молодшій Едді", "Старшій Едді" та інших пам’ятках середньовічної германської писемності.
... увійшли низенькими дверима у біле слобожанське шале... – Шале (фр. chalet) – невеликий сільський будиночок в Альпах у швей-царському стилі. Невелика дача (закордонне).
... колосальне червоне гало... – Гало – (від грец. Ἅλως – коло, диск; також аура, німб, ореол) – оптичний феномен, кільце, що сві-титься навколо джерела світла. Гало зазвичай з'являється навколо Сонця і Місяця. Існує безліч типів гало і викликані вони переважно крижаними кристалами в перистих хмарах на висоті 5-10 км у верхніх шарах тропосфери. Вид гало залежить від форми і розташування кри-сталів.
... клацаючи по дорозі замком берданки і закладаючи в неї пат-рон. – Берданка – однозарядна рушниця зразка 1870 року.
... номер італійської газети "Воче-Дель-Пополо". – "La Voce del Popolo" – в перекладі з італійської "Голос народу". Відомі чотири пе-ріодичні видання з цією назвою, що були засновані ще у XIX столітті: дві газети і два журнали. Але одна з газет видається не в Італії, а в Хорватії (італійською мовою), а один з журналів отримав цю назву 1933 року, а до того, у час написання повісті Йогансеном, називався інакше.
... дугою зігнулася куга... – Куга (діалект.) – рогіз.
... круглий і глибокий, як макотерть. – Макотерть, або макітра – вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з ши-роким отвором.
... до самих брам сонячного ґалаґану. – Ґалаґан (тут) – старовин-на мідна монета, а також мідна монета взагалі.
... сонце вже скрадалося підліссям, шукаючи в цьому ундерву-ді грибів... – "Undеrwood", товаришки машиністки, значить "підліс-ся", да просвітить світ істини ваші кучеряві голови. (Примітка авто-ра). "Undеrwood" – назва дуже поширеної в ті часи друкарської ма-шинки.
"Червоний Перець" – український сатирично-гумористичний двотижневий журнал, що видавався у Харкові з 1927 по 1934 рік (пе-рша спроба видавати його була зроблена ще 1922 року, але тоді через економічну скруту видання припинилося після другого номеру). Ви-дання було ліквідовано 1934 року через арешти співробітників. Лише через сім років у Києві став видаватися журнал "Перець" як наступ-ник харківського "Червоного Перцю".
... генерал Санхурхо, що оце недавно провалився з монархічним путчем. – Хосе Санхурхо-і-Саканель (ісп. José Sanjurjo Sacanell, 1872-1936) – іспанський воєначальник, генерал. Організував та очолив спробу військового перевороту, яка привела до початку Громадянсь-кої війни в Іспанії.
Деркач – невеликий перелітний птах з жовтувато-бурим оперен-ням, який відзначається характерним скрипучим криком.
Крижні – великі дикі качки.
... якісь вечірні смоли і смовді... – Смовдь – багаторічна трава з гранчасто-борозенчастим стеблом родини зонтичних.
... геть у неймовірну нігич. – Нігич (присл.) – нічого, зовсім ні-скільки.
... за таку нахабну авторову презумпцію (хоча ні одна з них, пре-красних читачок, не знає, на жаль, що таке презумпція). – Презумп-ція (лат. praesumptio — "припущення") — припущення про наявність чи відсутність певних фактів, що спираються на зв'язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і це підтверджується жит-тєвим досвідом. Презумпція є не достовірним фактом, а фактом, що припускається з великою ймовірністю і застосовується в правовій практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні юри-дичної справи.