Плаче і горе

Чир Нестор

За стіною плакала жінка...
За стіною плакало горе,
А бездушність чекала ліньки,
Щоби сліз тих пролилось море.

За стіною любов вмирала,
Вся сповита безжальним лихом,
А байдужість холодне рало
Запускала у душу стиха.

За стіною печаль стогнала
І святешну свічу задула,
А брутальність м'язами грала,
До грудей приставляючи дуло.

За стіною витекли очі,
Спорожнілі від зір дощенту...
...Боже милий, сльоза жіноча
Невже, наче дрібна монета?