Розповідаючи цю історію, Джад неквапливо, але вправно змішував у певних пропорціях те, що брав із своїх торбочок та бляшанок. Наприкінці розповіді він поставив переді мною закінчений виріб — кілька гарячих рум'яних млинців на олов'яній тарілці. З якоїсь таємної схованки видобув ще грудку добрячого масла й пляшку із золотавою патокою.
— А давно це було? — спитав я його.
— Три роки тому,— відповів Джад.— Тепер вони живуть на ранчо Дохлого Мула. Але нікого з них я відтоді більше не бачив. Кажуть, ніби Джексон Птиця прикрашав своє ранчо кріслами-гойдалками та фіранками весь час, поки морочив мені голову тими млинцями. Ну, я помалу прийшов до тями. Але хлопці й досі з мене потішаються.
— А оці млинці ти зробив за тим славнозвісним рецептом? — спитав я.
— Кажу ж тобі: ніякого рецепта не було,— мовив Джад.— Хлопці так репетували про млинці, що й справді захотіли їх покуштувати, от я й вирізав цей рецепт із газети. Які вони тобі на смак, подобаються?
— Млинці чудові,— відповів я.— А ти чому не їси, Джаде?
Почулося зітхання.
— Я? — перепитав Джад.— Я їх і в рот не беру.
[1] Палестина або Палестайн — містечко в Техасі.