[70]
Ні – ти (кит.).
[71]
Секіканто – камені з двома-трьома ієрогліфами, поставлені на роздоріжжі, мали відганяти від людей нечисту силу.
[72]
Фундосі – пов'язка на стегна.
[73]
Князь Міто (Токуґава Міцукуні) – феодал-політик XIX ст.; Като Кійомаса – феодал XVI ст. Обох офіційна японська історіографія підносила як узірець освіченого й гуманного володаря.
[74]
Послухай мене, Мадлено… (франц.)
[75]
Тайсьо – період японської історії (1912-1925).
[76]
Отець Орґантіно (італ.) – італійський місіонер, що прибув до Японії 1570 р., заснував там духовну семінарію й будував католицькі храми. Храм Намбандзі (в перекладі – "Храм південних варварів") у Кіото – один з них.
[77]
Ребек – старовинний струнний смичковий музичний інструмент.
[78]
Японська вимова слова "Deus", тобто Бог.
[79]
Сакакі – сінтоїстське священне дерево, клеєра японська.
[80]
Охірумемуті, або Аматерасу – сінтоїстська богиня сонця, що вважається праматір'ю імператорської родини; в японській міфології розповідається, що, розгнівавшись на витівки свого молодшого брата Сусаноо, бога вітру, вона замкнулася в печері, й заспокоїла її та виманила звідти лише богиня Аманоудзуме своїми танцями.
[81]
Від 11 —ї вечора до 1 —ї ночі.
[82]
Конфуцій (по-кит. – Кунцзи) (551-479р. дон. є.), Менцзи (372-289 р. до н. є.), Чжуанцзи (369-286 р. до н. є.) – видатні китайські мислителі.
[83]
Хітомаро Какіномото (VII-VIII ст.) – перший великий японський поет.
[84]
Кукай (VII-VIII ст.) – поет і засновник буддійської секти Сінґон; Тофу Оно (894-966), Сукемаса Фудзівара (944-998), Юкінарі Фудзівара (972-1027) – японські каліграфи.
[85]
Ван Сичжі (307-365), Чу Суйлян (596-658) – китайські каліграфи.
[86]
Сіддхартхі – Історичний Будда, якого в Японії називають Сяка-муні, або Сяка-ньорай.
[87]
Дайніті (по-санскр.-Магавайрочана) – космічний Будда.
[88]
Сінран(1173— 1262) – засновник буддійської секти Дзьодо; Нітірєн (1222-1282) – засновник буддійської секти Нітірен.
[89]
Шорея (по-санскр. – сала) – буддійське священне дерево.
[90]
Принц Дзьоґу, або Сьотоку (574-622) – великий реформатор державного управління, творець першої японської конституції і будівничий буддійських храмів.
[91]
У грецькій міфології бог лісів, пізніше – покровитель пастухів, мисливців, рибалок, зображався з цапиними ногами, рогами та борідкою.
[92]
Даймьо – удільні князьки в часи японського середньовіччя.
[93]
Юрівака – герой однієї японської драми, воєначальник, який після розгрому монгольського війська не з власної волі опинився на безлюдному острові, насилу врятувався й, повернувшись на батьківщину, помстився своїм зрадливим васалам.
[94]
Південними варварами японці колись називали європейців.
[95]
Натяк на те, як 1853 р. американська ескадра під проводом Метью Перрі з'явилася в затоці Ураґа, а через рік у Токійській бухті з вимогою до Японії відкритися для торгівлі із зовнішнім світом.
[96]
Японська вимова слів "падре Орґантіно".
[97]
Один кен – 1,81 м.
[98]
Йдеться про шлюбну подорож принцеси Кадзу, доньки імператора Комей, в 1861 р. з Кіото (резиденції імператора) до Едо (столиці сьоґунів – військових диктаторів з династії Токуґава). Одруження принцеси з передостаннім сьоґуном Іемоті – спроба досягти компромісу між імператорським двором і сьоґуном.
[99]
Інкьо – голова сім'ї після відмови від своїх юридичних прав; користується повагою і шаною молодших.
[100]
Котацу – кімнатна жаровня, накрита ковдрою.
[101]
Го – стародавня японська гра на зразок шахів, але набагато складніша.
[102]
Куґе – придворний імператорського двору до реставрації Мейдзі в 1868 р.
[103]
Юкіті Фукудзава (1834-1901) – видатний японський громадський діяч, просвітитель, прихильник європейської культури й науки.
[104]
Рожева й біла вата – традиційний весільний подарунок.
[105]
Сямісен – триструнний щипковий японський інструмент.
[106]
Ойран – повія високого ґатунку.
[107]
Момоваре – святкова дівоча зачіска.
[108]
Хьобунотайфу – заступник начальника управління військового відомства імператорського двору.
[109]
Кото – тринадцятиструнний музичний інструмент.
[110]
Танка – класичний японський вірш.
[111]
Суґороку – гра на дошці, в якій супротивники почергово кидають кісточки й пересувають фігурки на чужу територію.
[112]
Тен'якуносуке – заступник начальника медичного управління імператорського двору.
[113]
Будда Аміда (по-санскр.-Амітабха) – володар раю.
[114]
Куя (903 —972) – відомий буддійський діяч епохи Хейан (VIII-XII ст.).
[115]
Свято "Семи трав" припадало на 7 січня.
[116]
Сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.
[117]
Бенто – їжа в коробочці.
[118]
Варадзі – солом'яні сандалі.
[119]
Тан – міра площі, приблизно 0,1 га.
[120]
Тьо – міра площі, приблизно 1 га.
[121]
0, дякую (англ.).
[122]
Прочитане з кінця слово Parnassus, тобто Парнас.
[123]
Стиль у мистецтві, започаткований молодими художниками 1897 р. у Відні на чолі з Отто Ваґнером (1841-1918).
[124]
Харуо Сато(1892— 1964) – відомий японський письменник.
[125]
Знавець вишуканого смаку (лат.).
[126]
Котацу – жаровня.
[127]
Ідзанаґі та Ідзанамі – перші боги японської міфології про створення світу.
[128]
"Мімікакусі" – жіноча зачіска, при якій закриваються вуха.
[129]
Суміко Курісіма (1902-1987) – одна з перших японських кінозірок.
[130]
Ґіндза – одна з центральних вулиць Токіо.
[131]
Великий землетрус стався в Токіо 1923 р.
[132]
Сан – суфікс ввічливості
[133]
Ґіндза – центральна вулиця в Токіо
[134]
Lied – пісня (нім.).
[135]
Один сен – одна сота єни, основної грошової одиниці Японії.
[136]
Четвертий стан – робітники і селяни.
[137]
Куніо Янаґіда (народ. 1875 р.) – відомий японський етнограф, засновник японського етнографічного інституту.
[138]
Сєнсєй – вчитель; часто вживається як вираз шаноби до старших віком, посадою тощо (япон.).
[139]
Доппо Кунікіда (1871-1908) – відомий японський новеліст. Далі йдеться про головного героя Бунко з оповідання "Жалюгідна смерть" (1907).
[140]
Йдеться про Басьо (1644-1694), славетного японського поета пізнього середньовіччя.
[141]
Сумідаґава – ріка в Токіо.
[142]
Йдеться про Дзюнітіро Танідзакі, відомого японського письменника.