Отак загинув Гуска

Сторінка 8 з 15

Куліш Микола

Кирпатенко. Орган, що пролетарським гребенем вичеше усіх паразитів з усіх хащів нашого життя, хоч як вони не ховаються, громадянине Гуско!..

Івдя (здивовано). Замітає!..

Кирпатенко. Орган, що залізною мітлою промете путь його величності новому світловладцеві труду на світовий інтернаціональний трон...

Івдя. Позмітав крихти зі столу і... клацає зубами — їсть...

Кирпатенко. Поставить над світом червоний прапор з написом: "Хто не працює, той не буде їсти",— кажу я вам!..

Івдя. Пішов!

Кирпатенко. Етцетера!.. Івдя. Вийшов!

Кирпатенко (витерши холодний піт з лоба). Хух!.. (До Гуски). Але яке ж це падлюцтво з його боку — просвердлити дірочку, підглядати, підслухувати! Це ще гірше за терор, Саватію Савловичу! Це...

Івдя. Це ж вони пробили, Саватій мій Савлович, голуб воздуховний, благородну дірочку, а ви кажете — падлюцтво!

Кирпатенко (на двері). З його боку, я сказав, і який це благородний вчинок з боку Саватія Савловича!

Гуска (підозріло до Кирпатенка). Як же тоді розуміти з вашого боку те, що ви перед цим сказали? Себто хто ви сам?

Кирпатенко. З мого боку до вас перед цим було те, що з його боку до мене. Але я повернув справу з мого боку так, що з його боку до мене стало те, що є тепер з мого боку до вас. Себто йому показалось, що я теж більшовик, йому нема чого слухати, і він пішов. Але справді я, з мого боку до вас, є такий, який ви є до мене з вашого боку, шановний і любий, і невже ви не вірите, Саватію Савловичу?

Гуска (до Івді). Справді пішов?

Івдя. їй-бо, воздуховний! Клацнув, поклацнув і вийшов!..

Гуска (подивився в дірочку). Пішов! Вірю, шановний, і кого я бачу, мій любий? Невже П'єр? Добридень і так далі! Як ваше здоровля, самопочуття?.. Між іншим, боюся, що наша Маргарита справді захворіла! Треба скористатися з нагоди відсутності (жест на двері) оного та навідатись і погодувати. (До жінки й дочок). Весьма спєшно, між іншим, це треба зробити-с! Секлетіє, поможи. Ти, Івдонько, назирці за ним. Постережи! Устонько, принеси лопату! Настонько, під помостом у комірці дерть! Пистонько, по коритце! Христонько (та вона хоче щось черкнути),— мовчи! Хростонько, ти теплої води принеси! Мила, Онисонько, не забудь! А ти, Охтисонько, з П'ером тут побудь, поки ми Маргариту одкопаєм, нагодуєм, закопаєм. Одного півня зарізати треба, бо дуже голосно співає. Негайно-с!

Хто щиро, хто нехотя — схопились, побігли, пішли. Гуска до Кирпатенка:

— Вибачте, П'єре, себто не подумайте з свого боку, що це неувага до вас з мого боку,— дозвольте побігти і мені. На війні як на війні! Ми в облозі, і це наша вилазка. (Побіг).

У кімнаті зосталися Кирпатенко, Охтисонька, і як не зиркала вона на Христоньку — зосталась і та Навіть перша перекреслила мовчання. Підійшла до П'ера і пальчиком у повітрі черк-черк. Охтисонька прочитала.

Христонька (черк-черк). Скажіть, ГГєре, що таке грамчека?

Кирпатенко. Грамчека? Це, здається, скорочена назва надзвичайної комісії в справі ліквідації неграмотності.

Охтисонька. А папа думає, що це...

Христонька (черк-черк — перебила. Охтисонька сердито дочитала)... Гранчека, думає — по-французькому — велика чека, і ще дужче квартиранта боїться, бо він агент з гран-чеки...

Охтисонька. Ой ГГєре, ми думали після цього, що в папоньки...

Христонька (черк-черк, перебила. Охтисонька люто дочитала). Азіятська холера...

Кирпатенко. Сердешний Саватій Савлович!

Христонька (черк-черк. Охтисонька, трохи не плачучи з ревнощів, прочитала). ГГєре, милий! Спасіть па-поньку — і я вам оддам все, що маю найкоштовнішого!

Охтисонька (не видержала). Годі! Замовчи! Тобі папонька наказав мовчати! Чуєш?..

Христонька черк-черк.

А дульки! Тобі папонька наказали мовчати. (Погукала). Папонько!

Христонька (пішла. Обернулась у дверях. Черк-черк — посварилась. Охтисонька дочитала). Пам'ятай же, ідійотко!

Охтисонька. Від ідійотки й чую!.. (До Кирпатен-ка). Не звертайте на неї уваги! Не звертайте, що мовчить... Скажіть, П'єре, що таке грамчека? Мені скажіть! Бо я перша надумала про це спитати. Ще вчора, як папонька про це дізнались.

Кирпатенко. Будь ласка, милая Охтисонько! Це скорочена назва нецікавої для вас комісії в справі неграмотності.

Охтисонька. Ая думала, що це гран-чека. Так, як папонька думали. Ах, як він непокоїться, сердешний! Ми думали, що в нього азіятська холера. Милий ГГєре! Спасіть папоньку, і я вам за це віддам...

Кирпатенко (узяв її за руку). Що? Охтисонька. Усе, що Христонька хотіла вам віддати...

10

Пистонька з коритцем:

— Скажіть, П'єре, що таке грамчека? (Побачивши, що Кирпатенко держить за руку Охтисоньку). Ой, пардон! (Упустила коритце).

Охтисонька (висмикнувши руку). Нічого подібного! Це П'єр зо мною прощається, бо вже йде додому...

Пистонька. Так скоро! А чай!.. Зоставайтесь, чаю вип'єте. Крім того, я дуже хотіла вас попросити дуже про папоньку. Папонька все думає, що гран-чека — це велика чека. Я б її розстріляла за це, якби моя сила. Але я ще сама не знаю, чека це чи не чека. Але він (на двері) агент грамчеки. Папонька третю ніч не спить. Милий П'єре! Спасіть папоньку, і я вам оддам за це все, що...

Охтисонька. Я вже перша попросила і оддаю все те, що ти хочеш оддати, от!.. Крім того, тобі папонька сказав що? Коритце принести? А ти що? Уже хочеш все оддавати? А як Маргаритка здохне, то що тоді буде? Що скаже тоді папонька? Скоріше неси!

Пистонька (підняла коритце). Я несла й понесу. Але ти ніколи не оддаси всього за папоньку так, як оддам я! Крім того, у тебе немає мрій і марень. Уночі ти спиш і не то що утекти, а з дому вийти боїшся. З тобою завжди скучно. І недарма ж П'єр уже попрощався з тобою, щоб іти! Я вас розумію, П'єре! До побачення!.. Я папочці скажу, що П'єр утік од тебе!.. (Пішла).

Охтисонька. Нічого подібного! Я сама папочці скажу!.. П'єре! Не звертайте на неї уваги! Не звертайте, що вона оддасть усе за папоньку так, як ніхто. Нічого подібного! Вона обдурить! Бо вона у нас хитра. Квіти робить з паперу, а каже, що справжні. Політики страх не любить, а сама тільки жде, щоб жінок націоналізували. Мріє утекти з кавалером. Нишком бігала на суботник, бо думала хоч там знайти кавалера, а натомість довелося старі мішки латати.