Олюнька

Сторінка 56 з 56

Чайковський Андрій

— Я, розуміється, — каже жандарм, — усе собі списав та й біжу сюди, аж язик вивалив, а той лайдак уже небіжчик!

Шляхта слухала те оповідання з великою увагою.

— І хто б то був цього сподівався? — відзивається один шляхтич. — Такий працьовитий, статечний хлопець... І здавалося, що добре жили з собою, а тут...

— Та то не раз так буває,— каже Шевко, що був на раді і слухав того опові­дання.— Не раз чоловік здається таким богобоязливим, що хоч межи образи його постав, а нарешті виходить, що він давно заслужив на шибеницю... Але тут щось інше. Я того хлопця оглядав на всі боки і так помилився! Я все казав, що в нім добра шляхетська кров пливе, а то була вовча кров...

І Шевко встав, попрощався та й пішов розповісти жінці і признатися, як він непростимо помилився.

[1] Членами громадської ради в шляхетській частині села.

[2] Чобіт.

[3] Спадкоємниця

[4] З округу.

[5] Комісія,що робить список спадщини.

[6] Економа.

[7] Суддю.

[8] Булок.

[9] Рядно.

[10] Лупіг.

[11] Тут — жебрак.

[12] Поважати.

[13] Державної.

[14] Пісень.

[15] Дяк.

[16] Світлиці.

[17] Обставав.

[18] Графа.

[19] Рушниці.

[20] Заготовлювачам.

[21] Виховувати.

[22] Тут у значенні дисциплінарної кари.

[23] Запричащали.

[24] Прибрала.

[25] Заповіт.

[26] Виїзних.

[27] Шановна.

[28] Шат(іронічно).

[29] Драгунів (тут іронічно).

[30] Той, що не хоче повірити.

[31] Вперед.

[32] Похвала.

[33] Підвищення в чині.