Олексій Корнієнко

Сторінка 126 з 131

Чайковський Андрій

Запорожжя — тут: Запорозька Січ, козацьке військо, що існувало до 1775 р.; головний стан якого знаходився за дніпровськими порогами (в Запорожжі).

...муслемський світ... тут: мусульманський світ-

...як жиди в судний день...— тут: метушливо, тривожно.

З цього борошна не буде хліба...— тут: правда не переможе.

Реєстровці (реєстрові козаки) — ті, що входили до так званого реєстру. Польська шляхта, побоюючись невпинного зростання чисельності, а відтак воєнної сили козацтва, обмежувала їх кількість. Запровадженим реєстром (списком) козацьке військо не повинно було перевищувати у той час 6-ти тисяч. Це викликало невдоволення з боку вилучених з реєстру козаків, що часто виливалось, як-от V 1630 р., у велике повстання на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом), гетьманом нереєстрових козаків.

Мамона (Мамон) — у давніх сірійців і халдеїв бог наживи й багатства. У християнській релігії — назва ідола, котрий уособлював користолюбство, прагнення до наживи, ненажерливість. Переносно— поклоніння Мамоні — жадоба до наживи, зажерливість.

...на випиньках...— тут: навшпиньках.

...їздити по Низу...— тут: по півдню України. (Низ — Великий Луг, малодоступна лугова й степова частина в нижній течії Дніпра. Сюди стікалися— втікачі від гніту польських панів. Згодом тут утворилася Запорозька Січ).

Сагайдачний. Конашевич — Сагайдачний Петро Кононович (?— 1622) —гетьман запорозького війська на початку XVII ст., визначний воєначальник. Родом з Галичини, вихованець Острозької школи. Прославився походами на кримських татар і турків.

...обидва Хмельницькі безпечні...— тут: Богдан і його син Тиміш у безпеці.

...був колодієм... Колодій — великий ніж з дерев'яною колодкою. Тут: столяром.

Ваші голови...— форма привітання. Тобто—шаную вас. ...дав убратися в шори...— дав себе одурити.

...мов нетля до світла...— тут: мов мошкара (комарі) до вогню (світла).

Під Цецерою...— тут: у битві під с. Цецерою (поблизу Ясс) у вересні 1620 р. Тоді польське військо (у якому був і загін реєстрових козаків) зазнало поразки від турецько-татарського війська.

Унія — Брестська церковна унія 1596 p., яка на вимогу руських, українських та білоруських духовних і світських феодалів проголосила об'єднання православної церкви Західної України і Західної Білорусії з католицькою. Православна церква відтак оголошувалась підлеглою римському папі, главі католицької церкви. Для польського королівства унія служила засобом придушення національної самобутності православного населення — українців і білорусів. Спроби ввести унію викликали рішучий спротив українського і білоруського народів.

Пани-короленята — тут: польські сановники.

...наставили сіла...— наставили сілець.

Врятував Польщу під Хотином...— тут: ідеться про битву з турецькими військами під Хотином в 1621. Козацькими військами командував тоді Петро Конашевич-Сагайдачний.

Кварцяне військо — регулярне військо в шляхетській Польщі, яке утримувалось за рахунок четвертої частини (кварти) доходів з королівських маєтностей.

...мені вже дванадцята година доходить...— мені вже старість (кінець) наближається.

...не вільно "під горлом" чіпати...— не вільно, під карою смерті, чіпати.

...досвідний старшина...— досвідчений командир.

Король Владислав (Владислав IV Ваза; 1595—1648) — король Польщі з 1632 р. За час його правління на Україні в 1637 і 1638 pp. відбувалися селянсько-козацькі повстання, почалася визвольна війна українського народу 1648—1654 pp.

Московська війна — йде мова про війну Польщі з Московською державою в 1611—1612 pp. з метою посадити на престол Самозванця (Лжедмитрія), а згодом у 1618 р.— королевича Владислава, сина Жиг-монта Ш. Тоді козацьке військо, за просьбою польського уряду, взяло участь на боці польських військ. Здобуло ряд російських міст (Сагайдачний— Путивль, Лівни, Єлець; М. Дорошенко — Лебедянь, Данков, Скопін), а згодом розбило московське військо під проводом князя Волконського, перейшло р. Об і об'єдналося біля Донського монастиря з військом королевича. Згодом вони взяли в кільце Москву. З наближенням зими Владислав зняв облогу міста і уклав угоду з царем Михайлом Федоровичем. Сагайдачний з військом повернувся на Україну. В Києві його проголосили Гетьманом України і Гетьманом всього Війська Запорозького.

Хотинська справа—йдеться про мирний договір про припинення війни між Туреччиною і Польщею, за яким кордон встановлювався по Дністру; султан і кримський хан давали обіцянку припинити грабіжницькі напади на Польщу й Україну. Польща віддавала Туреччині Хотин, зобов'язувалася заборонити козакам судноплавство по Дніпру і припинити походи козаків на Крим і Туреччину. Польсько-шляхетський уряд обіцяв урізати козацькі привілеї, що викликало невдоволення серед українського козацтва.

Жигмонт III — польський король. Правив з 1587 по 1632. Брав участь у жорстокому придушенні повстань на Україні, в скороченні реєстру козаків тощо.

Косів Сильвестр (кінець XVI чи поч. XVII ст.—1657) — київський митрополит з 1647 р., наступник Петра Могили, але супротивник за світоглядом і діями.

Лазенки — назва палацу і парку в Варшаві. Лазенківський парк —

найбільший у столиці Польщі. ,

Крулевщизна —королевизна — в давній Польщі земля короля. Пізніше — подаровані королем землі, маєтки.

Киаль Адам Григорович (1580—1653) — український магнат, прибічник шляхетської Польщі. Власник великих маєтностей, одержаних за участь у придушенні селянсько-козацьких повстань на Україні в 30-х рр. XVII ст. Під час народно-визвольної війни неодноразово вів переговори з Б. Хмельницьким, намагаючись умовити його підкоритися шляхетській Польщі.

...ниспошле сірковий вогонь, як на содомитів..г Содом — у біблійній легенді місто в Палестині, спалене небесним вогнем за протиприродну розпусту його мешканців (содомитів).

Плетинецький Єлисей (1550—1624) — український церковний і освітній діяч. З 1599 р.— архімандрит Києво-Печерської лаври. Своєю діяльністю сприяв перетворенню Києва на початку XVII ст— у центр політичної та ідеологічної боротьби проти агресії шляхетсько-католицької Польщі.

Борецький loe (?—1631)—український церковний, політичний і освітній діяч. Ректор Львівської братської школи, а з 1620 —р.— київський митрополит.